<<
>>

Артхашастра: наука політики

Артхашастра, або «Наука політики» («Наука про державний устрій») — це, як на­голошувалося, політико-економічний трактат Стародавньої Індії, який містить цінні відомості про політичний, господарський і загалом про державний устрій індоарійського суспільства [3, 5].

Артхашастра є справжньою енциклопедією со­ціального життя країни своєї епохи. Згідно з індійською традицією авторство цього трактату приписується брахманові Каутільї (відомому також під ім’ям Ча- накья), проте, за сучасними історичними даними, він формувався досить довго — між першими століттями до н. е. і першими століттями н. е. За своїм змістом Арт- хашастра не тільки є керівництвом з управління державою, а й видатною пам’яткою філософської, політичної, економічної, дипломатичної, юридичної і військової думки. Артхашастра написана на санскриті і складається з 15 відділів (книг), які поділяються на розділи і глави. Саме перелічення назв відділів (книг) Артхашаст- ри дає уявлення про її багатий зміст [3, 5-8, 11-16]:

• Перший відділ «Про правила поведінки» розглядає питання визначен­ня наук і спілкування з ученими, призначення міністрів і випробування їх чесності, призначення таємних агентів, спостереження за різними партіями, проведення нарад і правил для послів, поведінки царевичів і обов’язки царя, охорона царя і його житла.

• Другий відділ «Обов’язки наглядачів» описує порядок заселення і обла­штування області, спорудження фортець і обробітку землі, збирання по­датків і ведення їх обліку, випробування чиновників і боротьби з розкра­даннями, управління різними галузями господарства і встановлення мір і вагів, простору і часу, а також наводяться обов’язки воєначальників і градоначальників.

• Третій відділ «Про судочинство» містить порядок укладення оборудок і ведення тяжб, укладення шлюбів і отримання спадку, стягнення боргів і розміщення внесків, продажі майна і покарання за майнові злочини, а також права і обов’язки рабів і працівників.

• Четвертий відділ «Про усунення перешкод (на шляху до громадського порядку)» описує правила нагляду за ремісниками і купцями, заходи про­ти стихійних лих, порядок виявлення і затримання злочинців, правила ведення слідства і застосування покарання.

• П’ятий відділ «Про застосування витончених засобів (державної полі­тики)» містить вказівки про призначення таємних покарань і поповнен­ня державної скарбниці, про зміст державних службовців і поведінку царських прислужників, про зміцнення державної влади і єдиновлад- ність.

• Шостий відділ «Про основи держави» присвячений питанням вдоскона­лення основ держави, про мир і працю.

• Сьомий відділ «Про шість методів (зовнішньої) політики» містить виз­начення стану занепаду, застою і розвитку держави, застосування царем різних методів політики відносно різних по силі зовнішніх ворогів, пра­вила ведення війни і укладення миру, причини, через які піддані терп­лять нужду, проявляють жадібність і стають ворожими для правителя, правила підбору союзників, а також визначення політики щодо усього кола відомих держав.

• Восьмий відділ «Про лиха в державі» розглядає утруднення, що стосують­ся державних чинників (пороки населення і чиновництва, загальні лиха, скарбниця і військо, союзники та ін.).

• Дев’ятий відділ «Дії тих, хто має намір напасти» містить повчання щодо порядку збирання відомостей про можливості супротивника, визначен­ня відповідного часу для виступу у військовий похід, оцінки якості оз­броєння і методів підбору війська, заходів запобігання хвилюванням під­даних і в тилу, а також досягнення успіху за рахунок застосування різних запобіжних засобів.

• Десятий відділ «Те, що має відношення до війни» описує розташуван­ня воєнного табору, охорону війська, різні воєнні хитрощі, прийоми натхнення війська, порядок розташування військ під час битви, дії піхо­ти, кінноти, колісниць і слонів.

• Одинадцятий відділ «Спосіб дій відносно об’єднань» присвячений опису способу дій, які можуть викликати розбрат в міждержавних та інших ти­пах об’єднань, а також таємним вбивствам.

• Дванадцятий відділ «Про положення сильного царя» розкриває секрети ведення війни за допомогою інтриг, вбивств воєначальників, сіяння сму­ти серед ворожих держав, шпигунів, знищення продовольчих та інших запасів супротивника.

• Тринадцятий відділ «Про засоби для оволодіння укріпленнями» описує прийоми підбурювання серед ворогів, усунення супротивника за допо­могою таємних заходів, облоги ворожого зміцнення і взяття його напа­дом, умиротворення захопленої області.

• Чотирнадцятий відділ «Застосування таємних засобів» розкриває додат­кові методи для знищення супротивника, засоби обману, а також про­тидію шкоді з боку ворогів.

• П’ятнадцятий відділ «Методика (трактату)» розкриває методи науки дер­жавного управління, на підставі яких Каутільєю було складене це енцик­лопедичне керівництво з 15 відділів, 150 глав, 180 розділів і 6000 шлок (віршів).

<< | >>
Источник: Людство і віра: витоки народів і релігій: наук.-публ. вид. У 4 т. 3-тє вид., стереотип. / Г. В. Щокін. Київ : Міжрегіональна Академія управління персоналом,2020. 2220 с. : іл.. 2020

Еще по теме Артхашастра: наука політики:

  1. Артхашастра: наука політики
  2. Из «Артхашастры Каутильи»
  3. Список джерел і літератури
  4. Дослідження релігійної політики античних держав.
  5. Політика Аббасидів.
  6. Релігійна політика Ахеменідів
  7. Здійснення політики українізації.
  8. Державна політика щодо храмів і храмового господарства.
  9. Економічна політика уряду й робітництво
  10. Історична наука