Громадянська війна в Росії (1918-1920/1922 рр.): сторони конфлікту, причини, наслідки.

Національно-визвольний рух й утворення незалежних держав. Громадянська війна в Pocii: причини, найголовніші події, наслідки. Утвердження більшовиків при владі призвело до кривавої і затяжної громадянської війни 1918-1922 років.

•літо — осінь 1918 року. В цей період основними противниками більшовиків виступили есери і меншовики;

• осінь 1918 — весна 1919 року. Поразка «червоних» на всіх фронтах, початок активної іноземної інтервенції країн Антанти і Японії;

• 1919 рік — переломний в історії війни. Червона Армія розбила війська білих генералів О. Колчака і А. Денікіна;

• 1920 рік - радянсько-польська війна, перемога більшовиків над військами барона П. Врангеля в Криму;

• 1921-1922 роки - бойові дії у Середній Азії та на Далекому Сході, придушення Останніх антибільшовицьких виступів.

Переворот більшовиків розколов країну. Значна частина населення намагалася повернути старі порядки — відновити монархію або республіку. Всі незадоволені більшовицьким режимом об'єдналися у так званий Білий рух (білий колір у Європі традиційно вважається кольором монархії). Основними районами опору більшовикам стали Дон, Кубань, Україна, Сибір. Білий рух підтримали іноземні держави:

• англійські війська висадилися в Мурманську, Середній Азії;

• американці і французи — в Мурманську, Архангельську; французи окупували південь України (Крим, Одесу);

• японці — на Далекому Сході;

• Німеччина захопила Прибалтику, Білорусію, Україну;

• Румунія окупувала Бессарабію;

• у Сибіру підняли повстання чехословаки, що поверталися додому з полону.

Причиною іноземної інтервенції були:

• бажання повернути націоналізоване радянською державою майно;

• намагання ліквідувати радянський уряд, що підписав сепаратний мир з Німеччиною.

У 1918 р.

Результатом війни став повний розгром «білих» армій:

• навесні 1919 р. розгромлена армія білого адмірала О. Колчака в Західному Сибіру;

• на осінь 1919 р. — війська генерала М. Юденича на південному заході Росії;

Щппрпядя він відредмкеї під натиск: Ком їм ферм Сиро, проте вплив Лота на світові події суттєво зменшився.

• наприкінці 1919 — у січні 1920 р. — Добровольча армія генерала АДенікіна на півдні Росії;

• у листопаді 1920 — армія П. Врангеля у Криму.

З квітня по жовтень 1920 р. тривала радянсько-польська війна. Польсько-українські війська після серії перемог у квітні-травні 1920 р. зазнали поразки у червні місяці. У 1921 р. між Росією і Польщею укладений Ризький мирний договір, за яким частина Західної України і Білорусії залишилися у складі Польщі.

До весни 1920 р. радянська влада була встановлена в Середній Азії, до зими 1921 р. — на Кавказі, до осені 1922 р. — на Далекому Сході. У 1922 р. бойові дії закінчено, на більшості території колишньої Російської імперії встановлено радянську владу.

Антибільшовицькі сили зазнали поразки. Причинами перемоги бііьшовиків були:

• перехід основної маси селянства на бік «червоних»;

• утворення найбільшої у світі п'ятимільйонної

Робітничо-селянської Червоної Армії (РСЧА);

• політичні прорахунки «білих» щодо селянства і національних окраїн. Вони повернули землю поміщикам, не визнали новоутворених незалежних держав;

• відсутність єдиного центру антибільшовицьких сил, розрізненість їх дій;

• вдало організована більшовицька пропаганда і широке нещадне застосування терору (до речі, «червоні» запровадили систему нагород в армії, першою з яких став орден «Бойового Червоного Прапора», а «білі» принципово цього не робили, оскільки вважали, що за участь у братовбивчій війні нагороджувати злочинно);

• соціально-політична апатія великої частини населення.

4.