Нова економічна політика (неп) в Росії (1921-1928 рр.): причини запровадження, суть та наслідки. Утворення CPCP.
На 1921 рік у результаті запровадження «воєнного комунізму» і довготривалих бойових дій на території країни виробництво продукції важкої промисловості скоротилося у 7 разів, за видобутком вугілля і нафти країна була відкинута на рівень XIX століття, за виплавкою чавуну — середини XVll.
Обсяг валової продукції сільського господарства зменшився у 2 рази, товарної — у 4 рази. Почалися масові епідемії; Україну, Північний Кавказ і Поволжя охопив голод. Спалахнули селянські повстання в Росії (найбільше повстання у Воронезькій і Тамбовській губерніях — «антоновшина»; саме тут радянським командиром М. Тухачевським було вперше в історії використано отруйні гази проти власного населення), Україні (махновщина). Але найбільш організованим і небезпечним для влади було повстання моряків Кронштадту навесні 1921 р., оскільки моряки завжди вважалися основною опорою більшовиків. Повсталі виступали під гаслом «Ради без комуністів!». Тільки після 10-денного кривавого штурму і розправи за допомогирегулярної армії повстання було придушено.
Криза 1921 р. примусила керівництво більшовиків, особливо В. Леніна, переглянути економічну політику партії. На Xз'їзді РКП(б), у березні 1921 р., прийнята резолюція «Про заміну продрозкладки продподатком», що лягла в основу нової економічної політики (непу). Це був тимчасовий відступ більшовиків від своїх програмних настанов. За переконанням В. Леніна, неп слугував перехідним етапом до соціалізму через державний капіталізм. Метою непу було відродження народного господарства Росії.
Складові частини нової економічної політики'.
ДИм -жврпм голоду 1921-1923 рр.
• заміна на селі продрозкладки продподатком. Селяни продавали державі за низькими цінами частину продукції, а решту мали право продати на ринку;
• введення стійкої грошової одиниці — червінця замість знецінених радянських грошових знаків;
• часткова денаціоналізація середніх і дрібних підприємств; впровадження госпрозрахунку;
• введення у промисловості продажу
надпланової продукції за ринковими цінами;
• відновлення під контролем держави
товарно-грошових відносин.
По суті, в Росію поверталися основи ринкової
економіки, однак зберігалася однопартійна політична система.
Наслідком непу стало піднесення виробництва, пожвавлення товарообміну, зняття соціальної напруги, хоча розвиток економіки й супроводжувався економічними кризами (1923, 1925-1926,
1927-1928 роки), а у 1921-1923 рр. країну охопила посуха та голод.
Проголошення CPCP. За допомоги маріонеткових оільшовицьких урядів більшовики зберегли контроль над національними окраїнами Росії. Протягом 1918-1922 рр. тривало поступове об'єднання їх у складі Росії, що завершилося утворенням Союзу Радянських Соціалістичних засвідчила перемогу сталінського проекту:
Республік (CPCP).
З двох поглядів на шлях його утворення формально переміг ленінський варіант, але практика
• В. Ленін вважав за доцільне утворення «соціалістичної федерації», що, за сучасними нормами, означало конфедеративний устрій майбутньої держави. Центральний уряд мав би право вирішувати лише питання спільного захисту кордонів, єдиної грошової одиниці і транспортної системи;
• Й. Сталін, який займав пост наркома національностей, виступав за входження всіх радянських республік у склад Росії на правах автономії.
ЗО грудня 1922 р., на Першому з'їзді Рад CPCP, представниками Радянської Росії, України, Білорусії і Закавказької Федерації (Грузія, Вірменія, Азербайджан) утворено нову державу — CPCP, обрано її законодавчий орган влади — ЦВК CPCP і його Президію, а у 1924 році було прийнято першу Конституцію.
У січні 1924 р. після двох років важкої хвороби помер лідер російських комуністів, засновник радянської держави В. Ленін. В партії та державі не було вироблено механізму передачі влади, тому його смерть загострила боротьбу за владу.
4.