<<
>>

Перша світова війна. її загальні наслідки

28 червня 1914 р. у Сербії в м. Сараєво було вбито спадкоємця австрійського престолу ерцгерцога Франца Фердінанда. У відповідь на це Австро-Угорщина миттєво розпочала військові дії проти Сер­бії.

Росія 31 липня оголосила загальну мобілізацію на підтримку Сербії. Оскільки на вимогу Німеччини припинити мобілізацію Ро­сія відповіла відмовою, 1 серпня Німеччина оголосила війну Ро­сії, 3 серпня - Франції. 4 серпня Німеччині оголосила війну Анг­лія, на нейтралітет якої Німеччина даремно сподівалася. Німецькі війська рушили на Бельгію і через її територію на Францію, але були зупинені, програвши битву під Верденом. На Східному фронті німці, у свою чергу, зупинили російські війська Північно-Західно­го та Західного фронтів, але Південно-Західний фронт продовжу­вав успішне просування, захопивши Львів (територія Австро-Угор­щини). Війна набувала затяжного характеру, що було на користь країн Антанти.

Протягом 1915 р. воєнні дії розвивалися повільно, але при цьо­му не на користь Росїї. Австрійці взяли Львів, а німці - Лієпаю, Варшаву, Новогеоргієвськ. Італія несподівано виступила на боці Антанти, проте до Німеччини та Австро-Угорщини приєдналися Болгарія та Турція, внаслідок чого Сербська армія (120 тис. чол.) була розгромлена та евакуйована на острів Корфу. Російсько-Ту­рецький фронт пересунувся на територію Ірана, після висадки англійців та французів у Салоніках відкрився Салонікський фронт (північ Балкан). Протягом 1916 р. обидва блоки вели наступальні операції, які привели на певний час до переваги Антанти. Та на­прикінці 1916 р. війна набула позиційного характеру.

Росія внаслідок двох революцій, які відбулися у лютому та жовт­ні 1917 р., вийшла з війни. Та все ж німецьке командування продов­жувало тримати на східному фронті 75 дивізій. Наступ німецьких військ на р. Соммі скінчився невдачею, а контрнаступ військ Ан­танти змусив Німецьке командування запросити перемир’я.

Воно було підписано 11 грудня 1918 р. в Комп’єні. 18 січня 1919 р. у Bep- салі відкрилася Конференція, яка вирішила долю післявоєнної Ні­меччини. Версальський мир було підписано 28 червня 1919 р. Його підписали всі країни, які брали участь у воєнних діях, окрім Росії, яка у березні 1918 р. підписала з Німеччиною сепаратний Брестський мир на дуже невигідних для себе умовах. Після Bep- сальського миру Радянська Росія, скориставшись тим, що Німеч­чина була цілком роззброєна, відмовилася від Брестського миру

21. /сторичні процеси новітнього періоду. Світ у першій половині XX ст. 251 і повернула собі втрачені території. Перша світова війна завер­шилася.

Згідно з Версальською угодою Німеччина зазнала втрат, які за своїми розмірами сягали рівня національної катастрофи. Вона втратила ті нечисленні колонії, які мала, її територія скоротилася до 70 тис. кв. км.; їй заборонялося вводити загальну військову по­винність, мати танкові війська, артилерію, підводний флот. За уго­дою 14 тис. літаків було передано союзникам або пішли на брухт. Воєнний флот скоротився до символічної чисельності: 15 тис. осо­бового складу, 6 застарілих броненосців, 6 легких крейсерів, 24 мі­ноносців. Більшість кораблів торгового флоту було конфісковано за репараціями. Ввезення зброї та іншого воєнного майна заборо­нявся. Армія не повинна була перевищувати 100 тис. осіб, офіцери - 4 тис. (довоєнна чисельність армії була 2 млн осіб). Німеччину було поставлено у становище економічної кризи.

Було ґрунтовно перекроєно карту всієї Європи. Внаслідок роз­паду Австро-Угорської монархії було оформлено державність Авст­рії, Угорщини, Чехословаччини, Югославії. Від Турції відокремле­но Сирію, Ліван, Ірак, Палестину. Закріплювалася незалежність ча­стин колишньої Російської імперії: Латвії, Литви, Польщі, Фінлян­дії та Естонії. Крім того, було підтверджено незалежність та кордони Албанії, Болгарії, Румунії, Франції, Чехословаччини, Бельгії, Данії.

У цілому Перша світова війна виявила кризу світової цивіліза­ції. Повсюди згорталася демократія, сфера ринкових відносин, на­лагоджувався диктат держави в багатьох галузях суспільства. Змі­нилося також політичне обличчя Європи. Це було наслідком ре­волюційного вибуху у Росії, а за ним у Фінляндії, Угорщині, Ні­меччині. У кількох країнах до влади прийшли соціалістичні партії, а в Росії - більшовицька партія на чолі з В. І. Леніним. Внаслідок мілітаризації європейської економіки значно зросло виробництво зброї, надалі розвивалася і прогресувала технологія масового зни­щення людей. У ході Першої світової війни у 1915 р. під м. Inp ні­мцями вперше було застосовано хімічну зброю. Тяжкі економічні наслідки світової війни призвели до всеохоплюючої економічної кризи. Повсюди відбулося падіння рівня життя, одночасно збагачу­валися воєнні монополії. Вони стали на шлях подальшої мілітари­зації економіки, що робило неминучою наступну світову війну.

3.

<< | >>
Источник: Голованов С. О.. Всесвітня історія: Навч. посіб. За ред. Ю. М. Алексеева. — К.: Каравела,2005. — 272 с.. 2005

Еще по теме Перша світова війна. її загальні наслідки: