Взаємини держави і церкви Стародавньої доби у науковій літературі.

Характеризуючи міру наукового розроблення проблеми, слід вказати на наявність низки робіт як безпосередньо присвячених їй, так і дотичних цим питанням. Це, передусім, праці А. Ігнатовича, П.

Відомі філософи Г. Франкфорт, Г. А. Франкфорт, Дж. Уїлсон, Т. Якобсен відзначали, що в уявленнях давніх єгиптян фараон був богом і представником від Землі серед богів, а також єдиним офіційним посередником між богами та людьми, і, відповідно, верховним жерцем усіх богів. Наділений божественністю, він міг провести злиття з богами, стати одним із них¹. Спеціальне дослідження ролі релігії у житті Куша присвятила Е. Кормишева, насамперед окресливши ознаки культу державного бога Амона, якому відводилася вирішальна роль в обранні царя, та визначивши характер і спрямованість царської влади в географічному поширенні культу^{[3] [4] [5] [6]. Особливості формування релігійних уявлень у Мерое розглядав відомий археолог П. Шинні?.}

Науковець Х. Саггс зауважував, що значну частину часу правитель давньої Месопотамії присвячував ритуальному життю: відвідуванню храмів, участі в жертвопринесеннях, отриманню схвалення богів своєї діяльності^[7]. Роль Ашоки в перетворенні буддизму з місцевого культу в світову релігію підкреслив російський дослідник А. Снєсарєв (1865 — 1937 рр.). На його думку, набуття буддизмом статусу державної релігії послабило духовно-виховний зміст цього вчення^[8]. Наголошуючи на ролі релігійних інститутів у архаїчній Індії, Рам Шаран Шарма відзначив роль ашрамів, попередників буддистської і джайністської громад у вихованні давньоіндійської родової знаті, як центрів поширення системи цінностей не лише серед управлінської еліти, а й широкого загалу¹. Майкл Едвардс вказав на підтримку буддизму з боку Канішки².

Різні релігійні особливості політики стародавніх держав Сходу висвітлював у своїх працях М. Дандамаєв, причому як персів³, та єгиптян, так і їх трансформацію за правління елліністичних правителів Азії⁴. Особливості формування ідеологічних доктрин держав Стародавнього Сходу, передусім Мідії, і роль релігії у цьому процесі неодноразово висвітлював російський дослідник І. Дьяконов⁵. А. Михайлов звернув увагу на напис на могилі Кіра Великого, про який повідомляли ще античні автори — Страбон, Арріан, Плутарх⁶. Низка інших написів на гробницях різних правителів Стародавнього Сходу дає можливість відтворити звернення володарів до вищих сил, головні підсумки їхньої діяльності.