Цивілізації доколумбової Америки в науковій літературі.
На початку ХХ ст. відомий американський вчений Г. Спінден висловив думку, що персонажі високого рангу, відображені на скульптурах майя класичного часу, є жерцями. Таку ж думку, проте більш чіткіше, сформулював англієць Т.
Джойс. Ґрунтуючись, головним чином, на мотивах майяського мистецтва і писемних джерелах, він дійшов висновку, що фактично неможливо знайти відмінності між правителями та жерцями, і що вже це дає змогу припускати, що система управління носила суто релігійний характер1. Окрему увагу цивілізаціям доколумбової Америки приділив український дослідник В. Рубель, наголошуючи на важливості релігійного чинника у виникненні та розвитку держав цього регіону[66] [67]. Радянський дослідник В. Гуляєв вказав на надзвичайну могутність жрецтва у політико-адміністративній системі майяських держав[68]. М. Альперович та Ю. Сльозкін доводили вплив касти жерців не лише на духовний світ ацтеків, а й на усі сфери повсякденного життя[69]. Гватемальський дослідник М. Галич пояснив виникнення співправителів у кіче та какчикелів міфологічними уявленнями про обраність, божественне походження та національну перевагу[70].