Особливості національного побуту народів Кавказу

^Іа Кавказі здавна склався комплексний господарсько-культурний тип, що сполучив орне землеробство та скотарство: в горах провідним було скотарство, у перед­гір’ях воно поєднувалося з розвиненим землеробством, яке на рівнині було голов­ною галуззю господарства [97, 141].

Традиційні поселення різноманітні. Наприклад, у горах це були кам’яні бу- динки-фортеці з оборонними вежами, кам’яні житла в два-чотири поверхи, одно­поверхові кам’яні будинки з плоским земляним дахом. Найважливішою частиною

традиційного грузинського житла було відкрите вогнище, що відігравало значну роль у культі предків, уособлювало єдність родини; біля вогнища виконувалися де­які ритуали під час весілля, відбувалося примирення родичів.

Традиційний одяг, наприклад грузинів, однотипний: до чоловічого костюма належали: сорочка, штани, верхній одяг — чоха (на зразок черкески), пояс, го­ловним убором були повстяні шапки, хутряні папахи, башлики, взуттям — в’язані шкарпетки, чоботи. Жіночий костюм складався із сорочки, довгих штанів, довго­го плаття з нагрудною вставкою і довгим матерчатим поясом. Виходячи на вули­цю, грузинки обов’язково накидали хустку.

Основу традиційного харчування грузинів становили молочні та рослинні продукти, хліб. Головною формою родини була мала родина, а сімейні відносини характеризувалися суворою патріархальністю і регламентувалися системою забо­рон: подружній парі заборонялося називати одне одного на ім’я, вимовляти імена свекра та свекрухи, тестя і тещі, дружині — розмовляти зі старшими родичами чоловіка; заборонялися шлюби між кровними родичами до сьомого-восьмого коліна. Були поширені дві форми шлюбу: за взаємною згодою батьків нареченого та нареченої зі сплатою викупу та шлюб викраденням.

У традиційному суспільному побуті грузинів збереглися звичаї взаємодопо­моги, гостинності, кровної помсти, побратимства та посестринства [97, 142-144].

Національний чоловічий одяг чеченців та інгушів — черкеска, бешмет, шаро­вари, в негоду — бурка й башлик. Взуття із сириці, головний убір — папаха. Жінки носили довгі сорочки червоного, жовтого, зеленого або синього кольору, шаро­вари, хустку. Традиційна їжа — страви з пшеничного та кукурудзяного борошна, а також молочні страви. Давні традиції має музичне й танцювальне мистецтво [97, 508-509].

Традиційними заняттями абхазів — нащадків аборигенного населення Захід­ного Кавказу — також є землеробство і скотарство (допоміжні, як і в багатьох інших кавказьких народів, — бджільництво та полювання). Дотепер збереглися фамільна екзогамія й інші елементи патріархально-родової організації. Традиційні поселен­ня розкидані та складаються з круглих або чотирикутних будівель. Традиційний чо­ловічий одяг — штани, сорочка, бешмет, черкеска, набірний пояс і бурка. У їжі пе­реважають мамалига, кисле молоко, сир, овочі, варена яловичина та смажені кури з приправами. Розвинений фольклор (нартський епос) [97, 35-36].