Китайська «Книга змін»

Релігійно-філософські уявлення давніх китайців почали формуватися, ймовір­но, ще в архаїчний шаманський період. На це вказують давні перекази, пісні, описи обрядів і способів гадань, що складають своєрідний звід священних писань.

Рис. 29. Символічне зображення інь та ян

Рис. 30. Схема з китайської «Книги змін»

[119, VI, ч. II, 16]

як легше, утворило небо, а інь, як важче, — землю. Зі взаємодії цих двох начал з’явилися всі інші речі, яви­ща й істоти. Усім речам у Всесвіті, таким чином, вла­стива двоединість, заснована на відносній рівновазі протилежних сил: міра присутності в тій або іншій речі інь та ян визначає її властивості, а зміна міри веде до зміни властивостей, тобто її перетворенню на іншу річ [119, VI, ч. II, 15-17].

дотримуватися певних вказівок і знати їх можливу поведінку в тих або інших си­туаціях. Своєрідним посібником служила тут «Книга змін» [112], що включала в себе тексти кількох різночасових періодів. На найбільш архаїчному рівні присут­нє протиставлення двох основних символів — ян та інь (батька і матері, неба і землі, верха і низу тощо). Їхнє протиставлення було виражене в умовному графічному позначенні: суцільна риска (—) і риска, що переривається (-------------------------------------------------------------- ).

набуває форми триграми, тобто сполучення трьох рисок, розташованих одна над одною. Число можливих поєднань суцільних і переривчастих ліній у триграмах виявилося рівним 8. При цьому перші дві триграми мають назви «цянь» (означає «одне», «перше» і асоціюється з небом) і «кунь» («два», «наступне» і асоціюється з землею). Сума можливих триграм зображувала весь життєвий цикл: появу, до­зрівання, розквіт, згасання, тобто була вираженням закону руху життя, властиво­го всьому Космосу. З часом триграми були зведені в парні сполуки і склали гекса- грами. Із самого початку система триграм, а потім і гексаграм використовувалася

Основу поглядів давніх китайців становила віра в існування Верховної, Вищої Сили, що стоїть не тільки над людьми, а й над богами та різними духа­ми, що створювали світ і людей іноді навіть проти волі Верховного Володаря. Цю Вищу Силу, як зазна­чалося, називали Небом, Шан-ді («Верховний воло­дар») або просто Ді («Володар»). З богами і духами слід було «домовлятися», а для цього було необхідно жерцями для різних гадань. За нею доходили виснов­ку, наскільки та або інша дія або явище вписується в загальний закономірний хід речей і внаслідок цього обіцяє сприятливий або несприятливий результат. Усього в «Книзі змін» представлено 64 варіанти гек­саграм [119, VI, ч. II, 16].

На рис. 30 наведена схема з «Книги змін», на якій зовнішнє коло позначає послідовність первинної, «переднебесної» світобудови, тобто до виникнення Неба і всіх речей, а кожна з 8 триграм складається із символів інь та ян і має таке значення: 1) — небо, творче начало, енергія, сила, голова, батько; 2) — ві­тер, дерево, боги; 3) — вода, безодня, Місяць, сви­ня; 4) — гора, початок і кінець, сім’я, народження і смерть; 5) — земля, те, що приймає начало, мати, корова; 6) — грім, земні сили, дракон; 7) — вогонь, світло, свідомість, Сонце, око, павич; 8) — озеро, ви­бух, радість, вівця. Внутрішнє коло схеми позначає послідовність «післянебесної» світобудови і 8 сторін світу, а коло є символом неба.

У культурі Китаю вигадливо переплелися місцеві, південноазійські (зокре­ма, буддійські) і західні традиції тисячорічної давнини, що беруть початок від перших індоіранських і тохарських племен (види сучасного Китаю і його давні традиції показані на рис. 31; див. кольорову вклейку).