<<
>>

УКРАЇНСЬКА ДЕРЖАВА ГЕТЬМАНА СКОРОПАДСЬКОГО

18 лютого 1918 р. німецькі війська перейшли в наступ по всьо­му фронту від Балтійського моря до Карпат. 24 лютого на Одесь­кому напрямку почали бойові дії австро-угорські дивізії.

Разом із ними виступали малочисельні війська Центральної Ради. У сере­дині березня інтервенти захопили південні міста. На початку квітня більшовики залишили Катеринослав і Харків. Згодом окупантам віддали Донбас та Крим. Формально була поновлена влада Цент­ральної Ради. Фактично ж становищем володіли інтервенти. За­йняту ними територію було поділено на дві частини. Австро-Угор­щина зайняла південно-західну Волинь, Подільську, Херсонську й Катеринославську губернії, всі інші - Німеччина. Миколаєвом, Маріуполем володіли змішані гарнізони. Найголовнішою функ­цією маііже півмільйонної армії окупантів було забезпечення ви­возу продовольства і сировини.

Центральна Рала підтвердила чинність прийнятих нею раніше законів, у т. ч. про соціалізацію землі. Однак ситуація змінилася. Під прикриттям окупаційної влади великі землевласники перейшли у наступ з метою повернення конфіскованої власності. Невдоволен­ня Центральною Радою наростало, що й призвело до перевороту. Розповідаючи про це, доцільно визначити причини перевороту:

- Iio-HeDiiie, це окупація України німецькими та австрійськими військами. Німецьке командування було зацікавлене у такій владі, яка була б здатна виконати зобов’язання по постачанню продоволь­ства в Німеччину;

~ по-друге, це незадоволення поміщиків, великих промисловців соціалістичною політикою Центральної Ради;

~ по-третє, розчарування широких мас населення Центральною Радою, яка не змогла захистити його від пограбування окупацій­ними військами в умовах поглиблення хаосу та безладдя.

29 квітня З’їзд земельних власників проголосив генерала Павла Скоропадського гетьманом України. П. Скоропадський був нащад­ком давнього роду козацької старшини й одним з найбільших в Україні землевласників.

За царського режиму служив військовим ад’ютантом Миколи II і під час війни був авторитетним генера­лом. З початком революції він українізував своє військове з’єднан­ня і, коли Центральна Рада не прийняла його послуги, був обра­ний командиром селянського ополчення “вільних козаків".

Після розпуску Центральної Ради гетьман оголосив про вста­новлення “Української Держави". Нова держава ґрунтувалася на поєднанні монархічних, республіканських та диктаторських засад. “Соціалістичні експерименти" Центральної Ради були скасовані. Відмінялася націоналізація великих маєтків та культурна автоно­мія. Гетьманові належало одноосібне право видавати всі закони, призначати кабінет міністрів, управляти зовнішньою політикою та військовими справами й бути верховним суддею країни.

Фактична влада в Україні належала окупантам. І на переворот вони погодились за умови, то гетьман визнає Брестський договір, відкладає скликання Установчих зборів, віддаватиме німецьким польовим судам осіб, які виступають проти окупантів, ліквідує земельні комітети. Україна зобов'язувалась оплачувати військову допомогу німців.

Хоча всі соціалістичні партії відмовились від будь-якого спів­робітництва з новою владою, гетьманові вдалося за своє.майже восьмимісячне правління досягти певних успіхів у своїй політиці.

Серед досягнень слід відзначити створення дієвої адміністрації боєздатних військових формувань, військово-морських сил, що створювались із суден Чорноморського флоту, який німці переда­ли гетьманові.

Гетьманський уряд підготував компромісний аграрний законо­проект, згідно з яким земельні маєтки мали бути примусово ви­куплені і розподілені між селянами не більше ніж по 25 десятин на особу. /Vie здійснити заплановану реформу не встигли.

У галузі зовнішньої політики слід відзначити встановлення дип­ломатичних відносин з І2 країнами, підписання 12 червня 1918 р. мирного договору з Радянською Росією і визнання останньою Української Держави.

Особливо помітними були успіхи в галузі освіти та культури.

Гетьманський уряд прийняв дуже вдале рішення не перетворюва­ти російськомовні школи в україномовні, а створити нові україно­мовні. Так, було засновано 150 нових україномовних гімназій, випущено кілька мільйонів примірників україномовних підруч­ників. Відкрились 2 українські університети (у Києві та Кам’янці- Подільському). Визначною подією стало заснування 14 листопа­да 1918 р. Української Академії наук. Крім того, було створено Українську національну бібліотеку, Український історичний му­зей, Національну галерею мистецтва, Український театр драми та опери. Українську державну капелу, Державний симфонічний оркестр. Гетьманський уряд погодився на автономію православ­ної церкви в Україні.

Разом із тим, П. Скоропадський і його уряд припустилися ряду фатальних політичних прорахунків. По-перше, у своїй діяльності вони явно залежали від німців. По-друге, підтримка великих земле­власників, повернення їм землі, каральні експедиції викликали велике невдоволення серед селян. По-третє, надання притулку представникам колишньої царської верхівки, формування вищо­го військового командування переважно з росіян посилили опо­зиційний український рух.

(J) ЗАПИТАННЯ ДЛЯ САМОПЕРЕВІРКИ

1. Які були причини гетьманського перевороту 29 квітня 1918р.?

2. Розкрийте зміст внутрішньої і зовнішньої політики гетьмана II. Скоропадського та його уряду.

<< | >>
Источник: Алексеев Ю. M., Вертегел А. Г., Даниленко В. М.. Історія України: Навч. посіб. - K.: Каравела,2004. - 256 с.. 2004

Еще по теме УКРАЇНСЬКА ДЕРЖАВА ГЕТЬМАНА СКОРОПАДСЬКОГО:

  1. УКРАЇНСЬКА ДЕРЖАВА ГЕТЬМАНА СКОРОПАДСЬКОГО
  2. УКРАЇНСЬКА ДЕРЖАВА ГЕТЬМАНА П. СКОРОПАДСЬКОГО
  3. Українська гетьманська держава.
  4. Універсал гетьмана Павла Скоропадського 29 квітня 1918 р.
  5. Українська держава й держави на українських теренах
  6. Українське державотворення та квазідержави 1918­1920 рр
  7. 23. Змагання українського народу до державної самостійности.
  8. Директорія і ЗУНР
  9. Режим гетьмана П. Скоропадського.
  10. Алексеев Ю. M., Вертегел А. Г., Даниленко В. М.. Історія України: Навч. посіб. - K.: Каравела,2004. - 256 с., 2004