СВЯТОСЛАВ І ЙОГО ПОЛІТИКА

Після Ольги, досягнувши повноліття, в Києві став князювати Святослав (964—972). За своїм покликанням він був більше воїном, ніж політиком і державним діячем. Майже все своє активне життя Святослав провів у військових походах, які не завжди приносили користь державі.І

Продовжуючи політику своїх попередників щодо об’єднання східнослов’янських племен навколо Києва, він здійснив 964 р.

похід на Оку і Волгу, де жили вятичі і фінські племена, які сплачували данину Хазарському каганату. Підкорення цих племен неминуче зіткнуло Русь з хазарами. Розгромивши каганат, Святослав необачно відкрив кочовикам Азії шлях на захід. Відтоді в причорноморських степах з’явилися орди печенігів, які становили постійну загрозу для Київської Русі. Вони перекрили також торгові шляхи на схід.

Не принесли бажаних наслідків походи Святослава на Балкани. Маючи на меті поширити свою владу на Дунаї та Балканах, він втрутився у боротьбу між Болгарією і Візантією. Підбурюваний Візантією, Святослав на початку 968 р. вирушив у Болгарію, розгромив її військо і розташувався у Переяславці на Дунаї. Проте візантійський двір вважав таке сусідство небезпечним для імперії. Підкуплені греками печенізькі орди напали на Русь і Святославові з віцськом довелося повернутися назад. Загроза від Візантії тимчасово відступила.

Честолюбний київський князь не мав наміру відмовлятися від завоювань у Болгарії. Він навіть хотів перенести столицю своєї держави у Переяславець на Дунаї. Перед другим походом Святослав розділив землі між своїми синами. У Києві сів старший син Ярополк, у Деревлянській землі — Олег, у Новгороді — Володимир. В 969 р. Святослав вирушив у новий похід на Балкани. Його початок виявився вдалим і дуже швидко русичі вступили у болгарську столицю Пловдив. Відчуваючи серйозну загрозу, Візантія, яка до цього часу не втручалася і провадила політику, спрямовану нгі знесилення обох сторін, виступила з великим військом проти Русі.

Після першої поразки руських дружин справа дійшла до вирішальної битви під Доростолом, де укріпилися основні сили Святослава. З винятковою мужністю і героїзмом русичі протягом трьох місяців відбивали атаки переважаючих сил ворога. Обидві сторони змушені були піти на переговори. За договором Русь відмовлялась від будь-яких претензій на візантійські володіння в Криму та нгі Дунаї. Імператор зобов’язувався пропустити військо Святослава додому, забезпечити його харчами нгі дорогу і в майбутньому ставитись до нього і його дружини “як до друзів”. Повертаючись додому 972 р.,^Святослав у районі дніпровських порогів зіткнувся з печенігами, які діяли за вказівками Візантії, і загинув у 6oκvj

-^, Діяльність Святослава важко оцінити однозначно. Дбаючи про зміцнення міжнародних позицій своєї держави, він мало займався її внутрішніми проблемами. Його військові походи свідчать про недостатнє розуміння реальної обстановки і разом з тим відбивають зростання ролі Київської держави у вирішенні міжнародних видатний полководець, ДО суперників. І

питань. В історію Київської Русі він увійшов як улюбленець свого війська, справжній лицар у ставленні

Князювання Володимира Великого (980—1015) справедливо вважається початком розквіту Київської Русі. Це був один з найяскравіших політичних діячів європейського масштабу.1

За своїм походженням Володимир був поза- щлюбним сином Святослава і ключниці Ольги —

<< | >>

↑

Источник: Історія України / Керівник авт. кол. Ю. Зайцев. Вид. 2-ге, зі змінами. — Львів: Світ,1998. — 488 с.. 1998

Еще по теме СВЯТОСЛАВ І ЙОГО ПОЛІТИКА:

- Давня історія України (до VI ст.) - Загальна історія України - Україна 1917-1921 рр - Україна за радянських часів - Україна у XVI - XVIII стст. - Україна у середні віки (VII-XV ст.) -

- Всеобщая история - История Древнего мира - История религий - История России - Історія України -