Шляхи досконалості
Будди починають свій шлях до просвітління як бодхісатви, і протягом багатьох кальп вони втілюються в образи різних істот і здійснюють добрі діяння. Нарешті, після досягнення досконалості вони перебувають довгий час на небесах (за різними версіями, або в тушиті, або в аканшитсї).
Їх народження в світі в людській подобі супроводжується багатьма дивними явищами (наприклад, відбуваються землетруси або з неба падають квіти). Всі будди мають махапурушалакшану (санскр. палі «ознака великої людини») — 32 основних і 80 другорядних ознак будди: руки і ноги закруглені, пальці рук довгі, п’яти широкі, язик довгий і красивої форми, зуби рівні, голос подібний голосу Брахми та ін. [139, II, 125]. Будди володіють такими силами і здібностями, що перевершують всіх інших істот, у тому числі і богів. Лише будди здатні впливати не тільки на хід подій у своєму світі, а й в інших світах. Після досягнення нірвани вони проповідують свою дхарму — вчення, за допомогою якого люди можуть досягти нірвани [139, I, 191].Дхарма не є вічною, і вона має особливу силу протягом перших 500 років, після чого поступово зникає. Нарешті, коли світ зануриться повністю в темряву невідання, назріє час для появи нового будди. Шлях бодхісатви і стан будди описується в буддизмі в основному на прикладі Шакьямуні-будди теперішнього часу. Разом з буддами і бодхісатвами буддизм знає ще дві основні категорії людей, які досягли досконалості (у сенсі найвищої межі свого особистого розвитку) [139, I, 110, II, 332]:
• архати (санскр. палі «гідний») — це і епітет будди, і людина, яка досягла найвищого рівня духовного розвитку, тобто нірвани. Шлях до досягнення стану архата поділяється на чотири послідовні рівні: «той, що вступив в потік»; «той, що повертається один раз», «той, що не повертається» і «архата». Архатами вважалися головні учні Шакьямуні (зокрема, жінки), а також багато буддистів наступних поколінь.
В махаяні стан архатів (згадувана вже нірвана шраваків) не вважається кінцевою межею розвитку особи, і тому архати повинні продовжувати свій шлях як бодхісатви;• пратьєкабудди (санскр. палі «будда для самого себе») — це ті, хто досяг нірвани, але не проповідує дхарму. Одночасно може існувати необмежена кількість пратьєкабудд, і вони з’являються в ті ж самі кальпи, що й будди, але вони ніколи не зустрічають будд.
Будди та інші люди, що досягли досконалості або прагнуть її, володіють багатьма чудотворними силами: розумінням намірів і думок інших людей, знанням минулих і майбутніх перероджень (своїх і чужих), здатністю літати, ходити по воді, перетворюватися на невидиме тощо. Певне місце в буддизмі належить також елементам флори і фауни [139, I, 192]:
• найчастіше згадується лотос, який вважається символом чистоти, а також чудового народження, духовного прояснення і співчуття. З квітів лотоса народжуються боги та інші мешканці раїв, а також деякі видатні люди і в цьому світі;
• з дерев найвшановуваніше дерево бодхи (просвітлення) — представник реально існуючого виду (ficus religiosa), під яким Шакьямуні, згідно з переказом, досяг просвітлення (бодхи);
• серед представників фауни перше місце належить нагам (міфологічним зміям, драконам), які виявляють цікавість до вчення Будди, охороняють священні тексти і дарують їх людям, коли ті дозрівають для їх розуміння. З індуїзму в буддизм увійшли також міфологічні птахи гаруди (у буддійській інтерпретації — це величезні птахи, вічні вороги нагів і в одному з своїх минулих народжень Шакьямуні був царем гаруд), морська тварина макара (індійський левіафан, пов’язаний з якшами, який позначав знак Козерога в індійському зодіаку) та ін. Як зооморфні символи у різних будд і бодхісатв виступають павич, черепаха, кінь, бик, слон, лев. Улюбленими тваринами є газелі: вважається, що дві з них виявилися першими слухачами проповіді дхарми Шакьямуні.
Для того щоб досягти досконалості і стати Буддою, бодхісатвою або архатом, необхідно дотримуватись основних правил і повчань буддизму.