Розповідь літопису Самовидця про участь у визвольній війні широких мас селян і ремісників (літо 1648 р.)

І так народ посполитий на Україні, почувши про розгром військ коронних і про гетьманів¹, зараз почали скупчуватися в полки, не тільки ті, котрі козаками бували, але й ті, які ніколи козацтва не знали.

Шо бачачи, пани державці українні^{[20] [21]}, не тільки старости, що по містах перебували, але й сам князь Вишневецький, який мало не все Задніпря^{[22] [23] [24]} мав у своєму підданстві, маючи при собі кільканадцять тисяч люду воєнного грошового⁴, крім драгунії і вибранців⁵, яких із підданих своїх вчинив був по всіх містах незліченну кількість, — мусив утікати і відступати з України, з міст своїх, з княгинею і з сином своїм Михайлом, котрий потім королем польським був. З боку ж Хмельницького, гетьмана Війська Запорозького, котрий уже після розгрому військ коронних все гетьманство прийнявши, за упрощен­иям усього війська козацького... зараз від його боку козацтво, по різних містах розійшовшися, полковників собі понастановлявши, де тільки знайшлася шляхта, слуги замкові, євреї і уряди міські, — все вибивали, не щадячи ні жінок, ні дітей їх, майно грабували, костьоли палили, обвалювали, ксьондзів забивали, а двори, і замки шля­хетські, і двори єврейські пустошили, не залишаючи жодного цілого. Рідко хто в тій крові в той час рук своїх не вмочив і того пограбування тих добр не чинив. І в той час туга велика людям усякого стану значним була і наруга від посполитих людей, а найбільше від гуль­тяйства, тобто від броварників, винників, могильників, будників, наймитів, пастухів, що хоч би який-небудь чоловік значний і не хотів прив’язуватися до того козацького війська, все ж мусив, щоб по­збутися того глуму і наруги і нестерпних бід у побоях, в напоях і харчах незвичайних, і вони мусили до війська приставати, до того козацтва. Де по містах по замках шляхту доставано, де тільки позачинялися були, тобто в Ніжині, Чернігові, Стародубі, Гомелі, — все те, подостававши, вистинали...

Летопись Самовидца, стор. 12—13.

14.

Еще по теме Розповідь літопису Самовидця про участь у визвольній війні широких мас селян і ремісників (літо 1648 р.):

1. Розповідь літопису Самовидця про участь у визвольній війні широких мас селян і ремісників (літо 1648 р.)
2. Кількість ремісників у м. Києві за переписом 1742 р.
3. У результаті поразки в національно-визвольній війні український народ на тривалий час залишився роз’єднаним кордонами кількох держав.
4. Уривок із зведеного літопису львівських ченців-бернар- динців про напад опришків під проводом О. Довбуша на борщівського пана К. Злотницького (1744 р.)
5. Становище козаків і селян у першій половині XVII ст. за літопису Самовидця
6. Розповідь селянина С. Волощука про розправу О. Довбуша над довгопільським отаманом Дідушком (1743—1744 рр.)
7. Освітній рух широких народних мас.
8. Участь закарпатців у визвольній війні угорського народу 1703— 1711 рр.
9. Хрестоматія з історії України. — XVII-XX ст./ Упорядники: В. І. Ізюмов, В. М. Нікольский — Донецьк: TOB «Альфа- Прес»,2007. — 448 с., 2007
10. Свідчення 3. Шайкевича про ворожу політику І. Вигов- ського і піднесення боротьби українського народу проти шляхетської Польщі (літо 1659 р.)