<<
>>

Розповідь селянина С. Волощука про розправу О. Довбуша над довгопільським отаманом Дідушком (1743—1744 рр.)

Ми доїли під вечір перед заходом сонця вівці, і Дідушків син Іван доїв з нами, аж тут прибіг один опришок та каже: «Лишайте молоко з дійничками та йдіть до хати». !...Дідушкового сина взяв за поти­лицю та питається: «Де отець?».

Той відповів: «Не знаю, чи в Кутах, чи на селі». Опришок крикнув: «Що брешеш! Де твій отець? Гадаєш, що я не знаю? Я від рана на вас чатую», і вдарив його балтою по голові так, шо той ледве за годину очуняв... А відтак зловив дівку... шо мусила признатися, що Дідушко коло ватри:, де стригли вівці. Туди послали вони одного опришка, а той пішов до нього та й каже: «Іди до пана, твій пан приїхав із Кутів». Дідушко відповідає: «Та йди собі, ади мені пан дивний? Не маю часу». Сей каже знов: «Та бо йди конче!» А Дідушко став його ганьбити, а той ударив тогди Дідушка балтою-сокирою в голову, аж Дідушко заточився, а відтак ухопив опришка попід сили і крикнув на слугу: «Не дай мене!» Слуга вхопив був опришка за руку, а опришок ударив і наймита балтою в плечі. Наймит побачив, шо то не жарти, та й утік. А опришок узяв Дідушка і привів до хати. І лиш його, а Довбущук привітав його лайкою та згірдним словом: «Чи ти тут, пане Діду? А я тобі присилав на знак чепелика, аби ти мені дав терх сира? А ти казав, що мою голову даш до Станіславова!» І вдарив його балтою в груди, та каже: «Пізнаєш ти мене, Олексу? На, рубай мою голову! Ти зганяв села, аби мене ловили, і обіцяв панам шапку червоних, аби мене ймили! А от я тебе ймив». І вдарив його другий раз, так шо той упав і сконав.

Руська історична бібліотека, т. XIX, стор. 174—175.

91.

<< | >>
Источник: Хрестоматія з історії України. — XVII-XX ст./ Упорядники: В. І. Ізюмов, В. М. Нікольский — Донецьк: TOB «Альфа- Прес»,2007. — 448 с.. 2007

Еще по теме Розповідь селянина С. Волощука про розправу О. Довбуша над довгопільським отаманом Дідушком (1743—1744 рр.):