Україна: печери, могили і кістки мамонта
іфішин наводить у своїй фундаментальній праці й інші пам ятки аналогічного протописьма, знайдені на території України. Наприклад, у кургані поблизу села Вербівка, під Черкасами були знайдені залишки споруди з конічною покрівлею з колод, що спиралася на вертикальне кільце каменів.
Фасади кам’яних плит були покриті зображеннями, серед яких читаються знаки Гатумдуг, Ана, Інанни та ін. Припускається, що ця споруда була могилою, позаяк в ній знайдено сім людських скелетів. Могильний простір, обрамлений каменями, утворює коло діаметром 7 м. Плити великі, масивні, дуже товсті, з плитняку. Цієї породи каменю поблизу немає (найближче родовище плитняку — приблизно за 100 км від Вербівки). Очевидно, аналогічний курган із протописемними знаками був відкритий у 70-х роках ХХ ст. біля села Віліне в Криму, на одному з каменів якого «читаються» імена Ішкура й Ашнан. У зображеннях печери Архундияз-Тарама на Донеччині вгадуються імена Гатумдуг, Інанни, Месламтаеа й інших божественних персонажів [62, 525-531]. У дещо дивній для українського Донбасу назві печери проглядаються, на думку А. Кіфішина, її греко-хетські корені: 1) Архун(д) = Tarhyntas (хетський бог грозовиці Тархунт-Тешуб тотожний шумерському Іму-Ішкуру); 2) Дияз = dias, Зевс, грецький бог-громовержець; 3) tarama — добрі духи вайнахів-чеченців, порівнювані із шумерськими утукку. Можливо, назва печери могла означати: «Тар- хунт-Ішкур-Зевс = бог тарамів (утугів)». Серед написів печери, які можна прочитати, є Гатумдуг, Інанна й Ану з його сином Месламтаеа, але немає імені Ішкура (Тархунта) — судді богині Ашнан (можливо, його ім’я збереглося в ще не обстеженій камері печери) [62, 638].Протонаписи знайдено і на кістках мамонта в руїнах жител пізньопалео- літичних поселень, що нагадують храмові споруди. Так, на розписаних кістках мамонта із села Мезин на Чернігівщині можна прочитати текст, у якому згадані імена Ішкура, Енліля, Думузі, Ашнан, а на схожих кістках із села Межиріч на Черкащині — Аратта, що багато в чому тотожно текстам Кам’яної Могили. Унікальна і розписана лопатка мамонта (50 · 34 см) з Молодови І на Дністрі (Чернівецька область) мустьєрського періоду. Напис, нанесений на неї чорною фарбою, найімовірніше, найдавніший з усіх нині відомих (близько 44 тис. років тому). Якщо це так, то, на думку А. Кіфішина, піктографічну писемність доностратичного походження могли мати вже неандертальці, що істотно змінює сучасні уявлення про виникнення і розвиток людської культури. Принаймні археологи уже визнали мустьє як епоху створення складного поховального ритуалу, що, здогадно, вже тоді передавався словесно-образними знаками [62, 534-538, 547-550].
Еще по теме Україна: печери, могили і кістки мамонта:
- Україна: печери, могили і кістки мамонта
- Панно і тексти стародавнього святилища Кам’яної Могили також зберегли багато імен богів, пізніше відомих як шумерські.
- Культ гір і печер: архаїчний символізм родючості
- Мамонт - універсальний архаїчний образ
- Кам'яна Могила — давній архів релігійних уявлень
- Людство і віра: витоки народів і релігій: наук.-публ. вид. У 4 т. 3-тє вид., стереотип. / Г. В. Щокін. Київ : Міжрегіональна Академія управління персоналом,2020. 2220 с. : іл., 2020
- КАМ’ЯНИЙ ВІК У ЄВРОПІ.
- Основні віхи еволюції первісного суспільства та сучасні інтерпретації