Лось - солярний супротивник Ведмедя

Як об’єкт релігійно-міфологічної системи образ Лося з’являється, очевидно, за часів неоліту в північній частині Нового і Старого Світів [90, ІІ, 69]. Ці зображен­ня, а також ритуали допомагають визначити насамперед космологічну роль Лося.

Отже, ритуал двобою Лося і Ведмедя реалізує космогонічне протистояння цих зооморфних і астральних образів. До того ж зв’язок Лося з верхнім світом, особливо із Сонцем (роги Лося — промені Сонця), підтверджується міфологічним образом космічного Лося сибірських традицій, що ототожнюється із сузір’ям Ве­ликої Ведмедиці (в російській народній традиції це сузір’я також іноді називається «Лось»). Із Лосем як образом Великої Ведмедиці співвіднесений образ теляти, втілений у Малій Ведмедиці. У народів Сибіру існує міф, який пояснює виникнен­ня Великої Ведмедиці, а також Чумацького Шляху внаслідок гонитви мисливців за Лосем (більш архаїчний евенкійський міф про космічного Лося, що викрадає Сонце й відносить його в небесну тайгу). У легендах американських індіанців Лось — це культовий герой, який дав людям вогонь, а також деміург: він наказує віт­рам прогнати води, що спочатку покривали землю. Відомий ритуал полювання на Лося, його вбивства і поїдання (шаманський культ), а також звичай прикрашати житло рогами Лося (або Оленя) чи використовувати їх як талісман проти злих ду­хів. Водночас образ Лося й у релігійно-міфологічних уявленнях, і в ритуалі часто дублюється образом Оленя [27, ІІ, 70].

^Іось і Олень (як Мамонт і Ведмідь) багато в чому універсальні й дуже давні боже- ства-тотеми, що часто встановлюють зв’язок між усіма трьома світами архаїчної світобудови. До того ж на всіх цих рівнях вони протистоять як божества переваж­но солярної природи «лунарному» Ведмедеві, який уособлює насамперед нижній світ. Крім того, Ведмідь, як ми знаємо, протиборствує і з громовержцем, який часто уособлюється з Биком. Можливо, в цих образах збереглися відбитки не тільки архаїчного дуалізму (верх — низ), а й архаїчної потрійності, що диферен­ціює уранічний (верхній), земний (середній) і водяний (нижній) світи. Надалі цей процес диференціації зумовив, як видно, поділ уранічного рівня на соляр­ний і повітряний (саме в останньому головну роль приділено громовержцеві), а нижнього світу — на підземний і водяний, головні божества яких могли згодом вступати у протиборство одне з одним.