Дуалізм свастики
Знак свастики має моральну характеристику: рух за Сонцем — добрий знак, проти Сонця — злий. Як сприятливий знак зображується у вигляді хреста з загнутими під кутом або овально (у напрямку руху годинникової стрілки) кінцями.
Правостороння свастика сприймається як знак панування над матерією і керування енергією. Лівостороння свастика, навпаки, означає розгвинчування фізичних й інстинктивних сил і створення перешкоди для проходу вищих, духовних сил. При цьому напрямку руху віддається перевага механічній, земній стороні, винятковому прагненню до могутності в матерії. Розташована проти годинникової стрілки свастика представляється також як символ чорноті магії і негативних енергій. На рис. 86 показана емблема нью-йоркського теософського товариства, створеного Є. Блават- ською і пов’язаного з родиною Рерихів, де іудейська «зірка Давида», давньоєгипет-
Рис. 86. Емблема Теософського товариства поєднує в собі давньоєгипетський Анх, містичну Зірку Давида, герметичного Змія Уробороса й індуську свастику, яка вважається тут «давнім знаком мудрості»
ський хрест «анх» і ліва свастика вміщені в одне коло, утворене змієм Уроборосом (останній пов’язаний із Сатурном — суботньою «планетою євреїв») [120, 440].
Як солярний знак, свастика служить емблемою життя і світла. Світло означає божественне усвідомлення, те, що існує саме по собі і не має конкретної форми (Біле світло — одне з імен Мітри). Небесне світло містить у собі сутність і життя; його неможливо побачити, як неможливо побачити чорне світло, що є символом схованого божества (з чорним кольором пов’язана «єврейська планета» Сатурн, атрибутами якого є свинець, весло, коса, пісковий годинник і котрий пов’язаний із землею, гермафродитом, саркофагом, гниттям; традиційно Сатурн зображується як старий з косою в руках, в астрології він контролює сузір’я Водолія і Козерога і його називають Меркурій-старий). Свастика сприймається також як неповне зодіакальне коло або як колесо життя.
Іноді ототожнюється з іншим солярним знаком — хрестом у колі. Як символ Сонця відома архаїчна заспирале-на свастика із символом барана. Свастика — це обертовий хрест, лопаті на кінцях якого представляють рух світла. Цей знак відомий також у германо-скандинавській міфології як зброя Тора [120, 441].
Вже у VII тис. до н. е. у Малій Азії були відомі зображення, подібні до свастики. Цікаві у зв’язку з цим збіги у зображенні малоазійських і індійських свастик Мезоамерики (точки між гілками свастики, зубцюваті потовщення на кінцях та ін.). Засвідчено свастику й у традиційній символіці Давнього Єгипту, особливо часто зустрічається вона в Індії й Ірані. Свастика вважалася символом чотирьох основних сил, сторін світу, стихій, пір року й епох. Інша назва свастики — «гаммадіон» означає її як таку, що складається з чотирьох грецьких букв «гамма», першої букви в імені богині Землі — Геї. Тому свастика розглядається не тільки як солярний знак — символ життя, світла, достатку, вогню, але і як символ родючості Землі, її чотирьох сторін. На рис. 87 зображена Велика богиня і свастики [120, 442].
Рис. 87. Свастики в зображенні Великої Богині