Від Мохенджо-Даро до Китаю, від Месопотамії до Анд
За одним з індійських переказів свастика, пов язана у ведизмі з культом бога вогню Агні (у формі свастики був зроблений дерев’яний інструмент для добування священного вогню), була відбита на серці Будди (у цьому буддійському аспекті вона називається «Печаткою серця», або буддійським хрестом).
Разом з буддизмом свастика проникла в Китай, Тибет, Сіам, Японію. Вона також широко використовується джайністами і вішнуїтами. У Східній Європі, Західному Сибіру, Середній Азії й на Кавказі свастика добре відома з II тис. до н. е. У Західній Європі вона була відомою кельтам, а також зображувалася в дохристиянських римських мозаїках, на монетах Кіпру та Криту. Була відомою також етрускам. У ранньому християнстві свастика була відомою як гаммований хрест і до кінця Середньовіччя вважалася однією з емблем Ісуса Христа. Нині цей давній символ поширений головним чином в Індії, а також у Центральній та Східній Азії. У Європі свастика була політично утилізована в результаті її активного використання гітлерівським режимом у Німеччині [120, 442-443].
Історія свастики сягає глибини доісторичної епохи: наприклад, її зображення знайдені в пам’ятках невідомої цивілізації в Каракумах — ровесниці цивілізацій Шумеру і Хараппи; на дні глиняної чаші із Самарри (Месопотамія, V тис. до н. е.) чотири стоячі одна проти одної жінки з довгим волоссям, що розвивається, творять хрест-свастику; на дні іншої чаші з еламських Суз IV тис. до н. е. зображений прообраз свастики — хрест; у Хараппі свастика, як символ Сонця, була відомою у правосторонньому і лівосторонньому зображенні.
В Америці як Північній, так і Південній, також поширені свастичні рисунки: наприклад, інкські в доколумбовому Перу або в індіанців навахо, де загини хреста утворюють стилізовані зображення чоловічих і жіночих божеств — покровителів рік, гір, дощів.
Свастика була відомою на островах Крит, Кіпр, у материковій Греції, а також по усіх великих володіннях Римської імперії. Кахельні тетрагамматони прикрашали будинки в Бухарі та Самарканді в тамерланівську епоху, а також були поширеною деталлю орнаменту вишивок слов’ян Вологди і Новгорода, Чернігова й Києва. На Русі цей знак називали «коловрат». Він був присутній уже на пам’ятках Трипільської культури V-III тис. до н. е. [60].
На рис. 88 показані різні зображення свастики в різні історичні епохи й у різних народів.
Рис. 88. Зображення свастики в різні епохи й у різних народів [60]