Життя громадське.

„У Словян і Антів — каже грецький письменник Прокопій (VI віку) — дає порядок не одна особа, але з давніх-давен усим порядкує громада й порішає усякі справи“. Инший знов письменник каже, що у них багато начальників, бо кожне племя мало свого.

Начальники ті не жили з собою в згоді і тільки коли насовувалось якесь лихо, коли треба було усім гуртом з ним битись, то тоді тільки народ вибірав одного з тих начальників за вождя усіх племен. Але ті вожді, чи начальники племен - не були якимись князями, що мали велику силу. Ce були лишень кращі люде серед инших „старців" - старіших, поважніших голов. Уся ж сила була в руках „віча" — зборів отих „старців", старших з кожного племени. На тих вічах ухваляли всякі важні справи — як от щоб усім племенам виступити гуртом війною, зібрати воєнні сили, кого вибрати за привідцю. Так було десь в VI-VH століттях. А літ 300 пізніш (у X в.) ми вже чуємо й про князів, як от Деревлян- ський князь Мал. Але виявляється, що князі ті, так само як і Антські вожді, не мали якоїсь більшої власти, а вся власть, як і давніще, остається в руках віча, зборів „ліпших мужів“. В оповіданнях Літописі ніде нема й мови про князів, а тільки, що племена — Поляне, Уличі, Дере- вляне воюють, радяться, але все сами: про князів їхніх не чути. Вони справді були, але не мали сили перед вічем, перед волею волості-землі. Аж тоді як у Київі появляється дружина — аж тоді князь вбивається в силу й починає ту силу розтягати на сусідні землі та племена.

III.

<< | >>

↑

Источник: Микола Аркас. ІСТОРІЯ УКРАЇНИ-РУСІ. З малюнками. КРАКІВ НАКЛАДОМ ОЛЬГИ АРКАСОВОЇ.1912.. 1912

Еще по теме Життя громадське.:

- Давня історія України (до VI ст.) - Загальна історія України - Україна 1917-1921 рр - Україна за радянських часів - Україна у XVI - XVIII стст. - Україна у середні віки (VII-XV ст.) -

- Всеобщая история - История Древнего мира - История религий - История России - Історія України -