Четвертий Універсал Української Центральної Ради 22 січня 1918 р.

Народе України!

Твоєю силою, волею, словом утворилась на Українській Землі вільна Українська Народна Республіка. Здійснилася давня мрія твоїх батьків, бо­рців за волю й право робочого люду! Та в трудну годину народилась воля України.

Віднині Українська Народна Республіка стає самостійною, не від кого не залежною, вільною, суверенною Державою Українського Народу.

З усіма сусідніми державами, а саме: Росією, Польщею, Австрією, Румунією, Туреччиною й іншими ми бажаємо жити в згоді й приязні, але ні­яка з них не може втручатися в життя самостійної Української Республіки.

Влада в ній буде належати тільки народу України, іменем якого, по­ки зберуться Українські Установчі Збори, будемо правити ми, Українська Центральна Рада, представництво робочого народу - селян, робітників і солдатів і виконавчий орган, який віднині буде називатися Радою Народ­них Міністрів.

Безмірно тяжка війна, почата буржуазними урядами, вимучила наш народ, винищила наш край, знівечила добробут. Тепер сьому треба покласти край.

Одночасно з тим, коли армія буде демобілізуватися, доручаємо роз­пускати солдатів, а після затвердження мирових договорів розпустити ар­мію зовсім, на місце постійної армії завести народну міліцію, щоб наше військо служило обороні робочого люду, а не забаганкам панівних верств.

Коли наші вояки повернуться додому, народні ради - громадські й повітові й міські думи - мають бути переобрані в час, який буде установ­лений, щоб і вони мали в них голос. Між тим, щоб установити таку владу, до якої мали б довіру та яка спиралася б на всі революційно-демократичні верстви народу, Уряд має додати до допомоги місцевим самоврядуванням ради робітничо-селянських і солдатських депутатів, обраних із місцевих людей.

У земельних справах комісія, обрана на останній сесії Центральної Ради, вже виробила закон про передання землі трудовому народові без ви­купу, прийнявши за основу скасування власності й соціалізацію землі згід­но з нашою постановою на 7 сесії.

Сей закон буде розглянуто за кілька днів на повній сесії Центральної Ради, й Рада Міністрів уживе всіх способів, щоб передання землі земельни­ми комітетами в руки трудящих відбулося ще з початком весняних робіт.

Ліси, води й усі підземні багатства як добро українського трудового народу переходять у розпорядження Народної Української Республіки.

Війна забрала для себе всі трудові сили нашої країни. Більшість під­приємств, фабрик і робітень виробляли тільки те, що було необхідне для війни, й народ залишився зовсім без товарів. Тепер війні кінець.

Раді Народних Міністрів доручаємо негайно пристосувати всі заводи й фабрики до мирних обставин, до вибору продуктів, необхідних для робо­чих мас. Та сама війна дала сотні тисяч безробітних і інвалідів . У са­мостійній Народній Республіці Україні не повинен страждати жоден тру­дящий чоловік.

Уряд Республіки має підняти промисел держави, має почати творчу роботу по всіх галузях, де всі безробітні могли б знайти працю й прикласти свої сили, й вжити всі заходи для забезпечення покалічених і потерпілих від війни.

При старому ладі торговці й всілякі посередники наживали на бід­них, пригнічених класах надмірні капітали.

Відтепер Українська Народна Республіка бере в свої руки найважні- ші області торгівлі й усі доходи з неї обертає на користь народу.

Торгівлю товарами, які мається привозити з-за границі й вивозити за границю, вестиме сама наша держава, щоб не було такої доріжні, через яку завдяки спекулянтам терплять найбідніші верстви.

Для виконання сього поручаємо Уряду Республіки виробити й пред­ставити до затвердження закони про се, також про монополії заліза, вугіл­ля, шкур, тютюну й інших продуктів і товарів, з яких податки найбільше обтяжували робочі класи в користь нетрудових.

Так само доручаємо встановити державно-народний контроль над усіма банками, що через кредити нетрудовим класам допомагали експлуа­тувати трудові маси. Відтепер кредитова поміч банків має йти передовсім на підтримання трудовому населенню й на розвиток народного господар­ства Української Народної Республіки, а не для спекуляції й різнородної банкової експлуатації.

Усі демократичні свободи, проголошені Третім Універсалом Української Центральної Ради, потверджуються й окремо проголошується: у самостійній Українській Народній Республіці всі народи користуються правом національно-персональної автономії, яку визнано за ними законом 22 січня.

Усе зазначене в Універсалі, чого не встигнемо виконати ми, Центра­льна Рада й наша Рада Міністрів, у найближчі тижні виконають, справдять і до оконечного ладу доведуть Українські Установчі Збори.

Українська Центральна Рада. У Києві. 9(22) січня 1918 р.

Винниченко В. К. Відродження нації. - Ч. 2. - С. 244-252.