Мирний договір між Українською Народною Республікою, з одного, і Німеччиною, Австро-Угорщиною, Болгарією і Туреччиною, з другого боку 8 лютого 1918 р.
Тому, що український народ протягом сучасної світової війні проголосив себе незалежним і виразив бажання привернути мирний стан між Українською Народною Республікою і державами, що находяться у війні з Росією, поставили урядам Німеччини, Австро-Угорщини, Болгарії і Туреччини укласти мирний договір з урядом Української Народної Республіки: вони хочуть самі вчинити перший крок до тривалого й для всіх сторін почесного світового миру, який не тільки має покласти кінець страхіттям війни, але також має вести до привернення дружніх відносин між народами на полі політичному, правному, господарському й умовому.
В тій цілі до нав’язаних мирних переговорів в Брестю Литовськім зібралися повно- власники вищеозначених урядів, а саме:За Уряд Української Народної Республіки
члени Української Центральної Ради:
пан Олександр СЕВРЮК пан Микола ЛЮБИНСЬКИЙ і пан Микола ЛЕВИТСЬКИЙ
Стаття І
Українська Народна Республіка, з одної, і Німеччина, Австро- Угорщина, Болгарія і Туреччина, з другої сторони, заявляють, що воєнний стан між ними покінчений.
Сторони заключили договір, вирішили надалі жити взаємно в мирі і дружбі.
Стаття VII
§1
Сторони, які заключають договір, зобов’язуються взаємно нав’язати негайно господарські зносини і устроїти обмін товарів на підставі таких постанов: до 31 липня б. р. треба буде переводити взаємний обмін лишків найважливіших сільськогосподарських і промислових виробів для прикриття поточних потреб...
Вісник Ради Народних Міністрів Української Народної Республіки. - 1918. - 15 березня.