Постанови Першого українського військового з'їзду про автоно­мію України, ставлення до Української Центральної Ради та україні­зацію освіти й армії 8 травня 1917 р.

Про автономію України

Перший український військовий з’їзд делегатів од фронтів, тилу й флотів - представників від 900 000 організованого озброєного українсь­кого народу постановляє: в інтересах притишення національних конфліктів на Україні й на флоті, які можуть принести велику шкоду загальній справі революції, в інтересах якнайбільшого поєднання і згоди всіх демократич­них мас на Україні, український військовий з’їзд вважає необхідним вима­гати від Тимчасового уряду та Ради солдатських і робітничих депутатів не­гайного оголошення особливим актом принципу національно- територіальної автономії України, якнайкращого забезпечення всіх націо­нально-політичних прав українського народу й усього краю.

Про ставлення до Української Центральної Ради

Український військовий з’їзд вважає своїм обов’язком вітати Україн­ську Центральну Раду і складає їй велику подяку за її старання та заходи в історичний момент: 1) об’єднати сили українства; 2) підняти його націо­нальну й політичну свідомість; 3) організувати його національну волю. З’їзд вважає, що свою працю проведуть відповідним і вірним шляхом. З’їзд вважає її єдиним компетентним органом, закликаним вирішувати всі справи, що стосуються цілої України і її ставлення до Тимчасового уряду.

Про Українське народне військо і Український військовий генера­льний комітет

Перший український військовий з’їзд визнає потребу в україн­ській армії .

Для практичного переведення виголошених постанов Український військовий з’їзд ухвалив: утворити Тимчасовий український військовий генеральний комітет при Українській Центральній Раді, який має відати українськими військовими справами і працювати в тісному контакті з ро­сійським Генеральним штабом.

Про освіту на Україні та українізацію військової освіти

Беручи до уваги, що денаціоналізація народних мас стоїть на переш­коді всякому поступовому рухові, що трує й деморалізує душу українсь­кому народу й спиняє розвиток як духовних, так і продукційних сил на Україні, Український військовий з’їзд постановляє:

1.

2. Українська народна початкова школа повинна бути обов’язковою, загальною, утримуваною на державні кошти.

4. Справу практичного проведення в життя української середньої та вищої освіти (гімназії, університети, спеціальні інститути), яку з’їзд вважає обов’язковою, з’їзд залишає компетенції Центральної Української Ради із забезпеченням прав меншостей.

5. Щодо освіти для українського війська, то відповідно до ухваленої з’їздом резолюції військова освіта повинна переводитись у життя в україн­ському напрямку: а) на українській мові; б) шляхом відкриття військових шкіл від найнижчих до вищих, як-от Академія Генерального штабу.

6. При сучасних умовах як у армії, так і флотах з’їзд вважає за необ­хідне:

а) щоб в навчальних командах, де є змога, можна було навчати укра­їнців на їх мові;

б) статути військові й різні підручники щоб було перекладено на українську мову .

Вісті з Української Центральної Ради. - 1917, трав.