Персія - світова держава

Після смерті Кира II величезне царство дісталося його синові Камбісу II. Сталося це в 529 р. до н. е. У Персії залишався тільки один могутній супротивник — Єгипет. Камбіс II почав похід у Єгипет у 526 р.

Дарій I після вступу на престол придушив повстання в багатьох областях своєї держави, прийняв титул єгипетського фараона, поширив свою владу на до­лину Інду і на деякі інші території. Про всі ці події Дарій I наказав вибити на скелі великий клинописний напис у Бисутуні, біля давньої дороги, що веде з Месопо­тамії в Іран (так званий Бисутунський напис). Дарій I запроваджує тверду систему

управління, єдину монетну систему, систему повідомлення, проводить інші великі реформи. Дарій I підкоряє македонського царя Амінта й намагається захопити Грецію.

Рис. 47. Держава Ахеменідів на початку V ст. до н. е. [38, 37]

Перським царем стає Ксеркс, син Дарія від Атосси, дочки Кира. Ксеркс пішов новим походом на Грецію в 480 р. до н. е. і захопив ряд міст, включаючи Афіни. Однак у знаменитому Саламінському бою грецький флот завдає поразки персько­му. У 479 р. до н. е. перси були остаточно витіснені з Греції і втратили Босфор. У цьому ж році Ксеркс, щоб позбавити Вавилон колишнього впливу, знімає із себе титул «царя Вавилона» і виводить з головного вавилонського святилища — храму Есагіли — статую бога Мардука. Ксеркс проводить також релігійну реформу, про що свідчить знайдений у Персеполі напис: «Говорить Ксеркс, цар: коли я став царем, серед тих країн, що перелічено вище [була така], що повстала. З волі Ахурамазди цю країну я розбив і поставив на місце. І серед цих країн [була така], де колись поклонялися девам. З волі Ахурамазди я зруйнував капища девів і я наказав: «Де- вам не поклонятися». Там, де поклонялися девам, я почав поклонятися святим Ахурамазді й Арті. І було й інше, що робилося несправедливо, це я виправив» [38, 94-98].

Більшість учених схильна тлумачити цей «антидевівський напис» як свід­чення про введення Ксерксом зороастризму. Однак із усієї наступної історії Ахе- менідської держави видно, що реформи Ксеркса не привели до створення єдиної державної монотеїстичної релігії. Слід також зазначити, що за межами власне Ірану сліди культу Ахурамазди виявляються тільки на сході Малої Азії, у Вірменії, Закавказзі і Середній Азії. Немає ніяких слідів цього культу у провідних країнах Передньої Азії й у Єгипті. Введений Ксерксом в Ірані культ Ахурамазди супро­воджувався, як і за мага Гаумати (псевдо-Бардії), руйнуванням святилищ місцевих богів («девів»).

У 462 р. до н. е. Віштаспа (Гістасп) гине в Бактрії й АртаксерксI(давн.-перс. Артахшаса), прозваний греками Макрохейром («Довгоруким»), стає на чолі Перської імперії. Час правління Артаксеркса I — це час придушення різних пов­стань (в Ірані й Єгипті), а також продовження невдалої для персів боротьби з Грецією. В Ірані, наприклад, проти Артаксеркса повстав представник одного із найзнатніших перських родів, нащадок найближчого сподвижника Дарія I — Ба- габухша. Повстання було подавлене, Багабухша загинув, а син його Зопір втік до греків. У 424 р. до н. е. Артаксеркс I помирає і царем стає єдиний його син від цари- ці-дружини — Ксеркс II, який незабаром був усунутий незадоволеною ним знаттю. Потім до влади приходить ставленик знаті, син Артаксеркса від однієї з налож­ниць — Секудіан (Согдіан). Він править усього півроку, і правляча перська знать садить на престол ще одного сина Артаксеркса від наложниці — Оха (давн.-перс. Вахука), який в тому ж 424 р. до н. е. приймає тронне ім’я Дарій II [38, 99-100].