Світове дерево
Світове (або космічне) дерево — характерний образ міфопоетичної свідомості, що втілює універсальну концепцію світу Цей образ засвідчений практично всюди або в чистому вигляді, або ж, як зазначалося, у варіантах — дерево життя, дерево родючості, дерево центру світу’, небесне дерево, містичне дерево, дерево пізнання, вісь світу, світовий стовп, світова гора та ін.
Прямо чи непрямо образ світового дерева відтворюється для різних традицій від епохи бронзи до нашого часу (у верхньопалеолітичних системах цей образ відсутній).Світовії дерево розміщується у сакральному центрі світу і займає вертикальне положення, становлячи домінанту, яка визначає формальну і змістову організацію простору Всесвіту При членуванні світового дерева по вертикалі вирізняються [62, І, 400]:
• основні зони Всесвіту — верхня (небесне царство), середня (Земля), нижня (підземне царство) {просторова сфера):
• минуле — теперішнє — майбутнє (предки — теперішнє покоління — нащадки) {часова сфера):
• причина і наслідок, сприятливе — нейтральне — несприятливе (emi· алогічна сфера);
• три частини тіла — голова, тулуб, ноги {анатомічна сфера):
• три види елементів стихій — вогонь, земля, вода («елементна сфера») і т. ін.
Коли вертикальна структура світовою дерева пов'язана зі сферою насамперед космологічного, то горизонтальна структура співвіднесена з ритуалом, основна мета якого — забезпечувати благополуччя, родючість, поганство, багатство, та учасниками цього ритуалу (наприклад, численні зображення божества на дереві, хресті, стовпі тощо).
На основі величезної кількості фактів можна реконструювати дві горизонтальні осі у схемі світового дерева, тобто горизонтальну іьлощину (квадрат або коло), що визначається двома координатами. Якщо взяти квадрат, то кожна з чотирьох сторін (або кутів) указує напрям (сторони свггуі, що, як відомо, лежить в основі культових споруд (піраміда, пагода, церква, шаманський чум, дольмени тощо)· Горизонтальна структура моделює не лише числові відношення і сторони світу, а й пори року, частини доби (ранок, день, вечір, ніч), кольори, елементи світу.
Світове дерево відокремлює світ космічного від світу хаотичного, організовуючи перший з них і роблячи його доступним для вираження. Зокрема, саме схема світового дерева містить у собі набір універсальних числових констант, що впорядковують КОСМІЧНИЙ СВІТ [62, І, 404]:
• три (членування по вертикалі, тріади бопв. три найвищі цінності, три соціальні групи, три герої, три спроби, три етапи будь-якого процесу тощо) як образ якоїсь абсолютної довершеності, будь-якого динамічного процесу, що передбачає виникнення, розвиток і завершення,
• чотири (членування по горизонталі, тетради богів, чотири сторони світу, основні напрями, нори року, космічні віки, елементи світу тощо) як образ ідеї статичної цілісності;
• сім як сума двох попередніх констант і як образ синтезу статичного і динамічного аспектів Всесвіту;
• дванадцять — число, що описую світове дерево як образ довершеної повноти.
Міфологічні функції гори різноманітні: варіант трансформації СВІТОВЗ ГОрЗ світового дерева, образ світу, модель Всесвіту, центр світу [62, І,311]. Спрямування світової осі вверх, через вершину гори означує положення Полярної зорі, вниз — місце, де розташованим вхід до нижнього світу, до пекла. Основа ж гори припадає на »пуп Землі»
Світова тора тричленна на її вершині живуть боги, під горою (або в П нижній частині) — злі духи, на землі (посередині) —.моди. Образ світової гори звичайно не співвідноситься з реальною горою, проте й реальні географічні об'єкти часто не тільки вшановувалися, обожнювалися і співвідносилися з особливим божеством, а й дублювали Світову гору в її функції моделювання Всесвіту (62, 1. 3/2(
Світове яйце
Образ світового (або космічного) яйця відомий у багатьох міфоноетичних традиціях. З нього виникає Всесвіт або певна персоніфікована творча сила: бог-творець, деміург культурний герой, інколи людський рід. Найчастіше зустрічаються мотиви походження з верхньої і нижньої половинок Світового яйця Неба і Землі або Сонця (з жовтка). Звичайно початок творення пов'язується з тим. що Світове яйце розколюється, вибухає, кинуте в небо. Часом з темою розколюваного яйця пов'язаний бог з функціями громовержця або його батько. Іноді зі Світового яйця народжуються різні втілення злої сили, зокрема змій, смерть (62. І, 6811.