<<
>>

Червоний володар півдня

Володар півдня — Чі-ді («Червоний володар»), утіленням духу якого на ім’я Чі-бяо- ну («Червоне полум’я») вважається Чжу-няо («Червоний птах») — символ півдня. Чжу-няо пов’язаний з аналогічною назвою сузір’я із 7 зірок, розташованого в пів­денній частині неба.

Чжу-няо входив до четвірки зооморфних символів сторін світу поряд з Цін-луном («Зелений дракон»), Сюаньу («Темна войовничість» — че­репаха, оповита змією, що з нею парується) і Бай-ху («Білий тигр»). Чжу-няо в давнину зображувалася на прапорах, що несли перед військом: південь вважався найпочеснішою стороною світу, тому прапор із зображенням червоного птаха Чжу-няо несли попереду; Сюань-у — символом півночі — позаду; Цін-луна — симво­лом сходу — ліворуч; Бай-ху — символом заходу — праворуч [74, II, 622, 627].

З Чі-ді, як володарем півдня, ототожнювався бог сонця Янь-ді (він же Шень- нун). Янь-ді («бог полум’я») у деяких текстах названий єдиноутробним братом Хуан-ді, з яким вони поділили навпіл Піднебесну. Янь-ді та Хуан-ді — діти міфічно­го правителя Шао-дяня, що правили під знаком різних стихій і мали різні родові прізвища (прізвище Янь-ді — Цзян гіпотетично пов’язується із західними, можли­во, скотарськими племенами). Дослідники припускають, що Янь-ді та Хуан-ді — це міфічні прабатьки двох фратрій. У давніх творах згадується і про жорстоку битву між Янь-ді та Хуан-ді, переможцем у якій вийшов Хуан-ді (можна припустити, що в основі міфу лежить уявлення про боротьбу вогню й землі, а також пов’язаної з останньою води). Зберігся також сюжет, що приписує богові Сонця, володареві пів­дня, полум’я й богові літа Янь-ді й початок землеробства: відповідно до переказів за Янь-ді з’явився червоний птах з дев’ятьма колосками злаків у дзьобі, який кидав їх на землю, а Янь-ді підбирав зерна і загортав у землю (при цьому той, хто скуш­тував стиглі злаки, ставав безсмертним). Образ Янь-ді рано контамінувався з об­разом божества землеробства Шень-нуна, і міфи про них украй важко піддаються розмежуванню.

Янь-ді правив південними землями спільно зі своїм нащадком бо­гом вогню Чжу-жуном, а помічником Янь-ді вважався Чжу-мін («Червоне світло»), що керував літньою погодою [74, II, 684].

Шень-нун («Божественний хлібороб») — один з центральних культурних ге­роїв, мудрий правитель, бог землеробства. Вважається, що Шень-нун мав такий са­мий вигляд, як й інші міфічні першопредки (Нюй-ва, Фу-сі) — зміїне тіло, людське обличчя, бичачу голову і ніс тигра. Вважається, що він був зеленого кольору (кольору рослинності). Йому приписується винахід сільськогосподарських знарядь і поча­ток вирощування проса. За переказом, жителі Байміньго («Царство білих людей») піднесли Шень-нуну тварину яошоу («лікарський звір»), що знала усі лікарські рос­лини. Одного разу Шень-нун проковтнув стоніжку, кожна нога якої перетвори­лася на хробака, і помер. З ним пов’язується також початок торгівлі, а в пізній народній традиції Шень-нун — один із тріади міфічних володарів (Сань-хуан) — по­кровителів медицини [74, II, 654]. Червоне божество вогню Чжу-жун («Велике світло», «Продовжувач» або «Вогненна змія») — істота з тулубом звіра й обличчям людини (у деяких розшифровках у нього очі бджоли і свиняче рило). Він вважався управителем півдня і роз’їжджав на двох драконах. Одного разу Чжу-жун спустив­ся з неба на землю, оселився на ріці Цзян й породив духа вод Гун-гуна, боротьба з яким згодом займала велике місце (можливо, тут відображений мотив бороть­би стихій або боротьби різних поколінь божеств). Чжу-жуна шанували також як божество Південного моря [74, II, 627]. З володарем півдня Янь-ді, помічником якого був червоний дух вогню Чжу-жун, співвідносилися різні сузір’я південної частини неба, а також планета Марс.

<< | >>
Источник: Людство і віра: витоки народів і релігій: наук.-публ. вид. У 4 т. 3-тє вид., стереотип. / Г. В. Щокін. Київ : Міжрегіональна Академія управління персоналом,2020. 2220 с. : іл.. 2020

Еще по теме Червоний володар півдня:

  1. Червоний володар півдня
  2. Жовтий володар центру
  3. Білий володар заходу
  4. Чорний володар півночі
  5. Зелений володар сходу
  6. Пізніше розуміння Переяславського договору як персональної унії володаря
  7. Людство і віра: витоки народів і релігій: наук.-публ. вид. У 4 т. 3-тє вид., стереотип. / Г. В. Щокін. Київ : Міжрегіональна Академія управління персоналом,2020. 2220 с. : іл., 2020
  8. Давньокитайська міфологія
  9. Географія та природно-кліматичні умови "країни майя".
  10. Релігійно-міфологічні уявлення та духовна культура