Жовтий володар центру
Володар центру Хуан-ді («Жовтий імператор»), втіленням духу якого на ім’я Хань- шу-ню («той, що заковтнув стрижень») вважається єдиноріг цілінь — символ центру. Цілінь витлумачується як поєднання двох понять: ці — «самець-єдиноріг» і лінь — «самка».
У ціліня тіло оленя, шия вовка, хвіст бика, копита коня, різнобарвна шерсть, один ріг, що закінчується м’якою шишкою (щоб не завдати нікому шкоди). Образ ціліня, швидше за все, розвився на основі уявлень про оленя. Помічником Хуан-ді є бог Землі Хоу-ту (праправнук бога Сонця Янь-ді), який зображувався з мотузкою в руках, оскільки вважалося, що він керує сторонами світу. Його ж вважали правителем столиці мороку в потойбічному світі (пізніше став сприйматися як жіноче божество й одержав титул «матінка»). Хуан-ді, на думку сучасних релі- гієзнавців, спочатку шанувався як драконоподібне божество грому (висловлювалися припущення, що він пов’язаний також з тотемами ведмедя і черепахи). За переказом, Хуан-ді був зачатий від променя блискавки, він високий на зріст (близько 3 м, як і Індра), мав лик дракона, сонячний ріг, четверо очей або чотири обличчя. До VI ст. до н. е. Хуан-ді, як першопредок, злився з образом давнього верховного володаря Шан-ді й став фактично вищим небесним божеством, а його столиця почала локалізуватися у священних горах Куньлунь (гірська система на заході Китаю, численні хребти якої піднімаються над Тибетським нагір’ям на 1000-1500 м). Ху- ан-ді — культурний герой, якому приписується винахід сокири, ступки, лука і стріл, плаття й туфель, воза і човна, лиття і буріння, деяких музичних інструментів (зокрема, барабана). Хуан-ді переміг у битві правителя Півдня — бога Сонця Ян-ді (за деякими версіями — його брат), а також його нащадка Чи-ю — єдиних божеств, які не побажали підкоритися Хуан-ді (на його боці виступали тигри, барси, ведмеді й інші хижі звірі). Ця війна інтерпретувалася як війна між дощем, водою (Хуан-ді) і вогнем (Ян-ді). За переказом, Хуан-ді правив у Китаї у 2698-2598 рр. до н. е. і жив 300 років, після чого сів верхи на дракона, що спустився з неба, і полетів у небеса. У народі Хуан-ді шанували як божество планети Земля (або Сатурн), як бога — заступника кравців, бога архітектури, а також як одного з богів медицини [74, II, 605-606]. Під захистом Хуан-ді, як правителя центру, перебував храм Сонця і його кольором є жовтий. З ним співвідносяться багато сузір’їв центральної частини неба, а також Велика Ведмедиця і планета Сатурн.