Чорний володар півночі
Володарем півночі є Хей-ді («чорний володар»), втіленням духу якого на ім’я Се- гуан-цзі («Запис гармонії і світла») вважається сюаньу (черепаха, перевита змією). Помічником володаря півночі виступає Сюань-мін (Чорний дух).
Хей-ді пов’язаний зі стихією води і чорним кольором, він асоціювався із засновником Іньської династії Чен-таном (або Тан-ваном). Хей-ді — божество планети води (Меркурія). За іншими джерелами, Хей-ді ототожнювався з міфічним правителем Чжуан-сюєм, божеством-першопредком, онуком або правнуком правителя центру Хуан-ді [74, II, 610]. Існують перекази про чудесне народження Чжуань-сюя від променя зірки, що пронизав Місяць, немов веселка (за давньокитайськими уявленнями, веселка — це дракон з головами на обох кінцях, і не виключено, що за цим криється мотив народження першопредка від тотема-дракона як водяної істоти). Чжуань-сюй народився із щитом і списом на голові, а також зі зрощеними частинами тіла (ногами, ребрами, бровима), що вказує на вкрай архаїчні риси його образу [74, II, 627]. У давньокитайських текстах III ст. до н. е. розповідається, що Чжуань-сюй до 10 років виховувався в Шао-хао, а в 20 років зійшов на престол і мудро правив 78 років, використовуючи магічну силу води. За Чжуань-сюя за його наказом був перерваний зв’язок між небом і землею, щоб люди не могли більше підніматися на небеса. Він створив, за допомогою Фей-луна («Дракона, що летить»), нові мелодії і музику для жертвопринесення Шан-ді («Верховному володареві»). Чжуань- сюй воював з богом вод Іун-гуном, а за іншими джерелами, вів війни з плем’ям мяо. Йому приписується винахід одного з календарів, введення покарання за інцест і законів, що визначають підлегле становище жінки. У давніх пам’ятках згадуються три сини Чжуань-сюя й інші його нащадки, наприклад, плем’я триликих і одноруких, або праправнук на ім’я Пен-цзу, який прожив 767 років [74, II, 627].Пен-цзу («Старець Пен»), за переказом, жив уже за часів правителя Яо (за традиційною хронологією, він правив з 2356 р. по 2255 р. до н. е.). Пен-цзу проповідував відмову від мирських утіх, і йому приписується вчення про життєву силу (цзін), що виробляється в організмі людини: коли її стає мало, людина занедужує, коли вона вичерпується, людина помирає. Поповнення цієї сили відбувається під час статевого акту. Пен-цзу приписується також вчення про тренування дихання з метою забезпечення довголіття [74, II, 356-357].
Утіленням духу володаря півночі є Сюань-у («Темна войовничість») — сузір 'я із семи зірок у північній частині неба. Спочатку Сюань-у уявляли у вигляді зооморфної емблеми півночі — черепаха, оповита змією (яка парується з нею), що приблизно пов’язане з архаїчними уявленнями про шлюбний союз Землі й Неба. Черепаха, перевита змією, зображувалася на чорному прапорі, що під час походів у ранню добу несли за військом. Знак «сюань» був табуйованим, оскільки входив до особистого імені володаря. Сюань-у вважався також Божеством води. Грізний вигляд Сюань-у використовувався в народній традиції також для вигнання злих духів [74, II, 481].
Під захистом володаря півночі Чжуань-сюя були храми Місяця й володаря дощу Юй-ші, а також сузір’я в північній частині неба і планета Меркурій. Володар дощів Юй-ші ідентифікувався з помічником володаря півночі — гірським духом Сюаньміном, сином давнього божества води Гун-гуна [74, II, 678]. Гун-гун уявлявся у вигляді злого духа з тілом змії, обличчям людини і червоним волоссям на голові. Боротьба Гун-гуна з духом вогню Чжу-жуном, що вважався його батьком, завершилася перемогою Чжу-жуна. За іншою версією, Гун-гун воював із правителем півночі Чжуань-сюєм, а також намагався перешкодити втихомирити потоп [74, II, 341].
Кожному з «п’яти імператорів», божественних володарів сторін світу, відповідали певна стихія, колір, пора року, тварина і частина тіла, а також генеалогічна класифікація: найдавнішим правителем вважався Фу-сі, за ним йшли Янь-ді (Шень-нун), Хуан-ді, Шао-хао і Чжуань-сюй (див.
табл. 6). Ці п’ять міфічних царів- першопредків, або У-ді, зазвичай вживаються в парі з поняттям Сань хуан («три володарі») у вислові «сань хуану ді» [74, II, 545].Таблиця 6
ОСНОВНІ ХАРАКТЕРИСТИКИ КИТАЙСЬКИХ ВОЛОДАРІВ СТОРІН СВІТУ
| Володарі сторін світу | Напрямки | Колір | Стихія | Символ | Помічник | Пора року | Планети і сузір'я |
| Цан-ді (Тай-хао, Фу-сі) — правив з 2852 р. по 2737 р. до н. е. (бог вітру і часу) | схід | зелений | дерево | Цін-лун («зелений дракон»), циркуль (символ кола — неба) і диск Сонця | дух дерева Гоу-ман і «велике божество часу» Тай-суй — бог планети Юпітер (символи секира і кубок або спис та дзвіночок) | весна | планета часу Юпітер і сузір'я східної частини неба |
| Чі-ді (Янь-ді, Шень- нун) — бог Сонця і землеробства | південь | bgcolor=white>червонийвогонь | Чжу-няо («червоний птах») | дух вогню Чжу-мін («Червоне світло» і Чжу-жун («Велике світло») | літо | Марс і сузір'я південної частини неба, Сонце | |
| Хуан-ді — бог грому і блискавки, правив з 2698 р. по 2598 р. до н. е. | центр | жовтий | земля | єдиноріг Ці-лінь | бог землі Хоу-ту (пізніше «матінка»), символ — мотузка | — | Земля, Сатурн, Велика Ведмедиця і сузір'я в центральній частині неба |
| Бай-ді (Шао-хао) — бог пекла | захід | білий | метал | Бай-ху («білий тигр») | білий дух Жу-шоу — божество осені | осінь | Венера і сузір'я в західній частині неба |
| Хей-ді (Чжуань- сюй) — божество води | північ | чорний | вода | Сюань-у (черепаха, перевита змією) | гірський дух Сюань- мін | зима | Місяць, Меркурій і сузір'я в північній частині неба |
Розділ II. Іранські народи