Формування антигітлерівської коаліції.

Перші кроки по об’єднанню сил антигітлерівської коаліції були зроблені в же у вересні 1939 р., коли у війну проти нацистської Німеччини включилися Велика Британія та S домініони, Франція, які оголосили війцу Німеччині, проте довгий час її не вели та Польща, еміграційний уряд якої перебував у Лондоні.

ЦЕ ЦІКАВО

11 березня 1941 р. президент США Франклін Рузвельт після бурхливих суперечок прийняв закон про ленд-ліз (від lend - «позичати» і lease - «здавати в оренду»). Програма ленд-лізу передбачала можливість для влади продавати і надавати на безоплатній основі військову техніку і матеріали тим країнам, чия обороноздатність була важливою для США.

Спершу основним адресатом штатівської допомоги була Британія і її колонії, потім сюди ж додалися Китай та CPCP.

Загалом за роки війни CPCP отримав від союзників більше 2,7 млн тонн сталі, 170 тисяч тонн алюмінію, 900 тисяч тонн вибухівки, 28 тисяч літаків, 10 тисяч танків, 10 тисяч гармат, 51 тисячу джипів, 130 тисяч автоматів, 36 тисяч мотоциклів, 2 тисячі паротягів, 11 тисяч вантажівок і ще багато іншого. Більшість країн, які отримали американську допомогу, уклали угоди з США про часткове погашення боргів за ленд-ліз. CPCP уклав таку угоду в 1972 році, зобов’язавшись поетапно виплатити США $722 млн.

Після розпаду CPCP борг був переоформлений і зараз погашається Росією. До 2030 року Москва має виплатити Вашингтону ще біля $100 млн.

За матеріалами сайту «Історична правда» (сайт відвідано 11.03.2011)

CPCP з вересня по червень 1941 р.

В липні 1941 р. до антигітлерівської коаліції вступила Чехословаччина. З 29 вересня по 1 жовтня 1941 р. у Москві відбулася конференція представників США, CPCP і Британії. На ній було прийнято рішення про воєнні поставки й матеріальну допомогу CPCP.

У серпні 1941 р. США (Ф. Рузвельт) і Велика Британія (У. Черчіль) підписали Атлантичну хартію, до якої пізніше приєднався й CPCP. Основними принципами хартії стали:

• відмова від територіальних надбань;

• не проводити територіальні зміни без вільновиявленої згоди зацікавлених народів;

• право кожного народу вільно обирати форми правління і відновлення прав тих народів, які були насильно позбавлені цього;

• право всіх держав на рівноправній основі мати доступ до сировинних ресурсів;

• міжнародна економічна співпраця;

• забезпечення такого повоєнного устрою, за якого б всі люди у всіх країнах могли б жити у безпеці, без страху та зубожіння.

У вересні 1941 р. до декларації приєдналися Польща, Югославія, Греція, Нідерланди та CPCP. На Радянський Союз 7 листопада 1941 р. поширилася дія американського закону про ленд- ліз, внаслідок якого в ході війни союзники поставили в CPCP 22 тисячі літаків, 13 тисяч танків, 427 тисяч вантажних автомобілів; США на 1/3 забезпечили потреби CPCP у м'ясі, олії, відправили 7000 тисяч тонн цукру.

1 січня 1942 р.

У вересні 1942 р. CPCP визнав національний комітет «Вільна Франція» на чолі з Ш. де Голлем як уряд незалежної Франції, який теж приєднався до антигітлерівської коаліції.

Головним чинником, що об'єднував всі сили антигітлерівської коаліції, була спільна боротьба проти фашистських агресорів, і саме це визначило неминучий розгром Німеччини та її союзників у війні. Разом з тим, в коаліції існували глибокі суперечності, пов'язані з різницею в політичному характері держав, що входили до неї, з їхніми цілями, політикою і намірами щодо повоєнного упорядкування світу.

5.