<<
>>

Вулкан-Гефест: вселенський майстер

ного боку, а також Місяць і всі світила — з другого. Гефест, за образним висловом О. Лосєва, «сяючий демон, який усе пожирає», він «і Олімп, і пекло, і вища творчість, і стихійний демонізм» [90, І, 299-300].

Після вигнання Гефеста з Олімпу він переважно вшановувався в Афінах (де був богом ремесла, але не міг конкурувати з більш давнім Прометеєм), а також на островах Лемнос і Самос.

Загальна схема міфологічного родоводу греко-римських астральних бо­жеств наведена в табл. 13.

МІФІОЛОГІЧНИЙ РОДОВІД БОЖЕСТВ ПЛАНЕТ І СВІТИЛ СОНЯЧНОЇ СИСТЕМИ

Таблиця 13

Божества Батьки Подружжя Діти
1 2 3 4
Геліос —

бог Сонця (пізніше — Аполлон)

Титани

Гіперіон і Фейя

Океаніда

Персеїда, німфи Клімена і Рода

Фаетон,

Пасифая — дружина Міноса та ін.

Меркурій-Гермес — бог планети Меркурій Майя, дружина Вулкана, Зевс і Майя (дочка титана Атланта) Німфа Дріопа, Афродіта та ін. Пан, Автолік (дід Одіссея), Гермафродит
Венера-Афродіта — богиня планети Венера Зевс-Юпітер або Уран Гефест, Адоніс, Арес, Гермес та ін. Ерот, Деймос, Фобос, Гармонія (від Ареса), Гермафродит (від Гермеса) та ін.
Гея — богиня Землі Народилася слідом за Хаосом Уран-небо Уран, титани, циклопи, сторукі, Понт-море, гори, а також Тифон (від Тартара)
Селена (сестра Геліо- са)-Артеміда (сестра Аполлона) — богиня Місяця Титани Гіперіон і Фейя

Зевс і Літо

Спокусник Пан

Незаймана і захисниця цнотливості

Марс-Арес — бог планети Марс Зевс-Юпітер і Гера Нерю, Афродгга Фіванський дракон, амазонки, а також діти Афродіти та ін.
Юпітер-Зевс — бог планети Юпітер Кронос і Рея Океанща Метща, Фем1да, Гера, Евринома, Мне- мос1на, Деметра, Лгто та 1н. Гори, мойри, харіти, музи, Аполлон " і Артеміда, Геракл та ін.
Сатурн-Кронос — бог планети Сатурн Гея й Уран Опс

Рея (сестра) та 1н.

Дочки — Гестія, Деме­тра, Гера; сини — Аїд, Посейдон, Зевс
Уран-небо — бог планети Уран Гея Гея Гори, німфи, титани, циклопи, сторукі, гіганти, еринії,

Афродіта та ін.

Нептун-Посейдон — бог планети Нептун Кронос 1 Рея Безліч Тритон — володар мор­ських глибин та ін.
Аїд-Плутон — бог планети Плутон Кронос 1 Рея Персефона-Прозерпіна Немає
Прозерпіна-Персе- фона — дружина Плутона Зевс 1 Деметра Аїд-Плутон, Зевс-змій Загрей-Діоніс
Вулкан-Гефест — го­сподар підземної кузні Зевс 1 Гера Майя, Афродіта Меркурій-Гермес

* * *

Отже, довга історія формування греко-римського пантеону, що згодом привела до зародкової ідеї монотеїзму (Юпітер — як творець усього з ефіру), була багата сценами нескінченної боротьби між планетарними божествами, що приводило до регулярної зміни «поколінь богів» і почергового вивищення тих або інших пла­нет і відповідних їм сузір’їв. До того ж проглядається наступність між антропо­морфними астральними божествами і їх архаїчними зооморфними корелятами.

Так, серед священних тварин солярного бога Геліоса є бик і кінь; Меркурія-Герме- са — ягня і вовк; Венери-Афродіти (яку іноді називають «кінною») — леви, вовки і ведмеді; лунарної Селени-Артеміди — ведмеді, лані, собаки, змії; Геї-землі — по­творні й часто змієподібні істоти; Марса-Ареса — дятел, вовк, бик, собака, кінь; Зевса-Юпітера — бик і змій; Фавна-Пана — собака і козел; Посейдона-Нептуна — кінь і бик тощо. До того ж деякі тварини є священними водночас для кількох планетарних божеств, що, ймовірно, вказує на певну спільність походження їх­ніх образів (наприклад, Геліоса і Нептуна, як трансформація спільноіндоєвро- пейського уявлення про зв’язок Сонця з морем), а деякі з цих тварин (напри­клад, бик) є, радше, необхідним атрибутом колись вищого бога (Геліос, Марс, Юпітер, Нептун та ін.).

Помітний також зв’язок між антропоморфними божествами греко-рим- ського пантеону і різними сузір’ями, а також знаками зодіаку, які мають відоме значення в календарних циклах. Так, богиня плодоносної землі Майя ототожню­валася (разом зі своїми сестрами) із сузір’ям Плеяд, і їй щорічно приносилися жертви 1 травня. Агонії Януса відзначалися 9 січня, свято Фавна-Пана — 15 люто­го, кронії-сатурналії — 17 грудня, березень, з якого колись починався новий рік, був присвячений Марсу. Сестрі Геліоса Еос приписувалося народження всіх зірок, а міксантропічне божество Кентавр ототожнювалося із сузір’ям Стрільця. Отже, астральна складова давніх пантеонів простежується протягом багатьох століть, що свідчить про перевагу в наших предків саме астральних образів, серед яких го­ловною була Земля — як колиска людства.

<< | >>
Источник: Людство і віра: витоки народів і релігій: наук.-публ. вид. У 4 т. 3-тє вид., стереотип. / Г. В. Щокін. Київ : Міжрегіональна Академія управління персоналом,2020. 2220 с. : іл.. 2020

Еще по теме Вулкан-Гефест: вселенський майстер:

  1. Вулкан-Гефест: вселенський майстер
  2. Родовід Енкі
  3. Літературно-художня творчість
  4. Родовід синів Ноя
  5. Літературна творчість
  6. Резюме
  7. Людство і віра: витоки народів і релігій: наук.-публ. вид. У 4 т. 3-тє вид., стереотип. / Г. В. Щокін. Київ : Міжрегіональна Академія управління персоналом,2020. 2220 с. : іл., 2020