Вулкан-Гефест: вселенський майстер
ного боку, а також Місяць і всі світила — з другого. Гефест, за образним висловом О. Лосєва, «сяючий демон, який усе пожирає», він «і Олімп, і пекло, і вища творчість, і стихійний демонізм» [90, І, 299-300].
Після вигнання Гефеста з Олімпу він переважно вшановувався в Афінах (де був богом ремесла, але не міг конкурувати з більш давнім Прометеєм), а також на островах Лемнос і Самос.
Загальна схема міфологічного родоводу греко-римських астральних божеств наведена в табл. 13.
МІФІОЛОГІЧНИЙ РОДОВІД БОЖЕСТВ ПЛАНЕТ І СВІТИЛ СОНЯЧНОЇ СИСТЕМИ
Таблиця 13
| Божества | Батьки | Подружжя | Діти |
| 1 | 2 | 3 | 4 |
| Геліос — бог Сонця (пізніше — Аполлон) | Титани Гіперіон і Фейя | Океаніда Персеїда, німфи Клімена і Рода | Фаетон, Пасифая — дружина Міноса та ін. |
| Меркурій-Гермес — бог планети Меркурій | Майя, дружина Вулкана, Зевс і Майя (дочка титана Атланта) | Німфа Дріопа, Афродіта та ін. | Пан, Автолік (дід Одіссея), Гермафродит |
| Венера-Афродіта — богиня планети Венера | Зевс-Юпітер або Уран | Гефест, Адоніс, Арес, Гермес та ін. | Ерот, Деймос, Фобос, Гармонія (від Ареса), Гермафродит (від Гермеса) та ін. |
| Гея — богиня Землі | Народилася слідом за Хаосом | Уран-небо | Уран, титани, циклопи, сторукі, Понт-море, гори, а також Тифон (від Тартара) |
| Селена (сестра Геліо- са)-Артеміда (сестра Аполлона) — богиня Місяця | Титани Гіперіон і Фейя Зевс і Літо | Спокусник Пан Незаймана і захисниця цнотливості | |
| Марс-Арес — бог планети Марс | Зевс-Юпітер і Гера | Нерю, Афродгга | Фіванський дракон, амазонки, а також діти Афродіти та ін. |
| Юпітер-Зевс — бог планети Юпітер | Кронос і Рея | Океанща Метща, Фем1да, Гера, Евринома, Мне- мос1на, Деметра, Лгто та 1н. | Гори, мойри, харіти, музи, Аполлон " і Артеміда, Геракл та ін. |
| Сатурн-Кронос — бог планети Сатурн | Гея й Уран | Опс Рея (сестра) та 1н. | Дочки — Гестія, Деметра, Гера; сини — Аїд, Посейдон, Зевс |
| Уран-небо — бог планети Уран | Гея | Гея | Гори, німфи, титани, циклопи, сторукі, гіганти, еринії, Афродіта та ін. |
| Нептун-Посейдон — бог планети Нептун | Кронос 1 Рея | Безліч | Тритон — володар морських глибин та ін. |
| Аїд-Плутон — бог планети Плутон | Кронос 1 Рея | Персефона-Прозерпіна | Немає |
| Прозерпіна-Персе- фона — дружина Плутона | Зевс 1 Деметра | Аїд-Плутон, Зевс-змій | Загрей-Діоніс |
| Вулкан-Гефест — господар підземної кузні | Зевс 1 Гера | Майя, Афродіта | Меркурій-Гермес |
* * *
Отже, довга історія формування греко-римського пантеону, що згодом привела до зародкової ідеї монотеїзму (Юпітер — як творець усього з ефіру), була багата сценами нескінченної боротьби між планетарними божествами, що приводило до регулярної зміни «поколінь богів» і почергового вивищення тих або інших планет і відповідних їм сузір’їв. До того ж проглядається наступність між антропоморфними астральними божествами і їх архаїчними зооморфними корелятами.
Так, серед священних тварин солярного бога Геліоса є бик і кінь; Меркурія-Герме- са — ягня і вовк; Венери-Афродіти (яку іноді називають «кінною») — леви, вовки і ведмеді; лунарної Селени-Артеміди — ведмеді, лані, собаки, змії; Геї-землі — потворні й часто змієподібні істоти; Марса-Ареса — дятел, вовк, бик, собака, кінь; Зевса-Юпітера — бик і змій; Фавна-Пана — собака і козел; Посейдона-Нептуна — кінь і бик тощо. До того ж деякі тварини є священними водночас для кількох планетарних божеств, що, ймовірно, вказує на певну спільність походження їхніх образів (наприклад, Геліоса і Нептуна, як трансформація спільноіндоєвро- пейського уявлення про зв’язок Сонця з морем), а деякі з цих тварин (наприклад, бик) є, радше, необхідним атрибутом колись вищого бога (Геліос, Марс, Юпітер, Нептун та ін.).Помітний також зв’язок між антропоморфними божествами греко-рим- ського пантеону і різними сузір’ями, а також знаками зодіаку, які мають відоме значення в календарних циклах. Так, богиня плодоносної землі Майя ототожнювалася (разом зі своїми сестрами) із сузір’ям Плеяд, і їй щорічно приносилися жертви 1 травня. Агонії Януса відзначалися 9 січня, свято Фавна-Пана — 15 лютого, кронії-сатурналії — 17 грудня, березень, з якого колись починався новий рік, був присвячений Марсу. Сестрі Геліоса Еос приписувалося народження всіх зірок, а міксантропічне божество Кентавр ототожнювалося із сузір’ям Стрільця. Отже, астральна складова давніх пантеонів простежується протягом багатьох століть, що свідчить про перевагу в наших предків саме астральних образів, серед яких головною була Земля — як колиска людства.
Еще по теме Вулкан-Гефест: вселенський майстер:
- Вулкан-Гефест: вселенський майстер
- Родовід Енкі
- Літературно-художня творчість
- Родовід синів Ноя
- Літературна творчість
- Резюме
- Людство і віра: витоки народів і релігій: наук.-публ. вид. У 4 т. 3-тє вид., стереотип. / Г. В. Щокін. Київ : Міжрегіональна Академія управління персоналом,2020. 2220 с. : іл., 2020