Кентавр Хірон і його походження
ІХірон у давніх греків був кентавром (напівконем — напівлюдиною), сином Кроноса (Сатурна) і океаніди. Хірон, на відміну від інших кентаврів, відзначається мудрістю, доброзичливістю і є вихователем героїв (у тім числі Тесея).
Хірон наділений рисами архаїчного міксантропічного божества, що веде свій рід не за батьком Кроносом, а за матір’ю — океанідою Філірою з її вочевидь вегетативним і загалом водно-хтонічним походженням (грецьк. «Філіра» — «липа»). Хірон був випадково поранений отруйною стрілою Геракла і, страждаючи від невиліковної рани, безсмертний Хірон жадає смерті і відмовляється від безсмертя в обмін на звільнення Зевсом Прометея. На думку А. Тахо-Годі, Хірон належить до числа тих архаїчних божеств, які вступили в союз з героїчним світом, але водночас змушені були мимоволі загинути від руки героїв [90, ІІ, 593].Кентаври — це дикі істоти, мешканці гір і лісових хащ, вирізняються буйною вдачею і нестримністю. Їх міксантропізм пояснюється тим, що вони породжені від Іксіона і хмари, котра набула з волі Зевса вигляду богині Гери. Особливе місце серед кентаврів посідають тільки два — згадуваний вже Хірон і Фол, які втілюють мудрість і доброзичливість (Фол, разом з Хіроном, походить з архаїчного ареалу рослинного фетишизму й анімізму). Пізніше, в епоху середньовіччя, зображення кентавра з’являються в арабському та європейському космологічних трактатах серед знаків зодіаку, де кентавр — традиційний символ сузір 'я Стрільця [90, І, 638-639].
Ким же є Іксіон — породжувач кентаврів? Іксіон — це цар лапіфів, споріднених з кентаврами (Лапіф і Кентавр — рідні брати). Сама назва лапіфів означає «кам’яні», «чорні» або «зухвалі». Один з царів лапіфів Пірифой наважився вирушити разом з Тесеем викрасти богиню Персефону і за це був навіки прикутий до скелі в Аїді. Лапіфи, котрі воювали зі своїми сусідами-кентаврами, походять від Пенея
(бога однойменної річки у Фессалії), дочка якого Стільба народила від Аполлона сина Лапіфа.
Могутність лапіфів пізніше було зломлено Гераклом [90, ІІ, 38].Цар лапіфів Іксіон відомий тим, що убив свого тестя, не бажаючи віддавати після весілля обіцяні дарунки за його дочку (він зіштовхує тестя в яму з палаючим вугіллям). Позаяк було скоєно вбивство члена родини, ніхто не наважується взяти на себе ритуальне очищення Іксіона. Тільки Зевс, змилостивившись над Іксіоном, очищає його, рятує від божевілля, що вразило його після смерті тестя, і навіть допускає до трапези богів. Проте зухвалий Іксіон насмілюється домагатися любові богині Гери, і Зевс створює її образ із хмари, яка від Іксіона народжує на світ потворне потомство — кентаврів. Самого Іксіона Зевс наказує прив’язати до колеса, що постійно обертається (імовірно, вогненного) і закинути в небо (за іншою версією — у тартар). На думку релігієзнавця В. Ярхо, у міфі про Іксіона очевидні рудименти давнього уявлення про силу стихій. Так, вогненне колесо, до якого прив’язаний Іксіон, деякі дослідники схильні уявляти як переміщення небосхилом сонячного диску [90, І, 504].