Микола Ільків (Чернівці), Любомир Михайлина, Сергій Пивоваров (Київ) АРХЕОЛОГІЧНІ ПАМ’ЯТКИ ВАСИЛЕВА: РЕЗУЛЬТАТИ І ПЕРСПЕКТИВИ ДОСЛІДЖЕНЬ

На території Буковини до числа доволі добре вивчених, а разом із тим ще досить маловідомих є старожитності с. Василева Заставнівського р-ну. У давньоруський час на місці сучасного села існувало поселення міського типу, яке в літописі згадується під 1230 р.

Дослідження Василева розпочалося в 1899-1900 рр. професором Чернівецького університету Р.Ф.Кайндлем, який виявив на території села рештки фундаментів дерев’яної церкви, середньовічний могильник із похованнями під кам’яними плитами, у саркофагах, рештки гончарної печі тощо. У 1948, 1958-1959 рр. дослідження місцевих пам’яток було продовжено експедиціями Чернівецького краєзнавчого музею під керівництвом Б.О.Тимощука. У результаті була з’ясована структура літописного поселення й встановлено, що в уроч. Замчище знаходився дитинець, поблизу від нього розміщувалися ремісничий посад із трьохнефним білокам’яним храмом в уроч. Мури, торгова площа в уроч. Торговиця, а на Дністрі - пристань.

На території Василева у 70-80-х рр. минулого століття також проводив дослідження Б.П.Томенчук, який віднайшов оборонні споруди дитинця, рештки дерев’яної церкви та могильника, декількох жител і групи гончарних горнів.

Вивчення старожитностей Василева було продовжено експедиціями Буковинського центру археологічних досліджень при Чернівецькому національному університеті імені Юрія Федьковича (в 1997 р. проводилися дослідження об’єктів, які руйнуються) та Чернівецькою філією «ОАСУ» Інституту археології НАН України (2004, 2008, 2009, 2013 рр.) під керівництвом авторів. В їх результаті було досліджено житла райковецької культури, споруди молдавського періоду та зафіксовано наявність культурних шарів давньоруського часу на протилежному березі Дністра. Також на території села було розкопано близько десятка давньоруських поховань, обстежено уроч. Монастир, де зафіксовані культурні шари княжої доби. Рештки споруд ХІІ - першої половини ХІІІ ст.

Знайдені в розкопах і зібрані під час розвідок предмети матеріальної культури (знаряддя праці, озброєння, прикраси, керамічні вироби місцевого та імпортного походження тощо) незаперечно доводять, що в середньовіччі Василів був досить великим давньоруським містом із розвинутою структурою. Проте й до сьогодні ще є низка питань, на які потрібно отримати відповіді. Зокрема, якими були межі численних некрополів міста, якого типу була його забудова, чи мало воно зовнішні оборонні стіни тощо. Окремо вивчення вимагають пам'ятки в уроч. Монастир, де наявні сліди середньовічного культового центру.

Разом із тим археологічними роботами встановлено, що на території села є матеріали доби пізнього палеоліту, енеоліту, епохи бронзи і ранньозалізного часу. Всі ці старожитності також вимагають поглибленого вивчення шляхом археологічних розкопок для більш детального висвітлення історії заселення мікрорегіону в різні періоди.

Археологічні дослідження старожитностей Василева на сьогодні ускладнені тим, що сучасне село практично накладається на давні культурні нашарування, а розпаювання земель зробило практично неможливим будь-які роботи без доброї волі їх власників. Тому подальші дослідження можуть бути здійснені тільки із залученням районної та сільської адміністрації, пропагування значення таких робіт серед населення, музеєфікації вже виявлених об'єктів і розбудови існуючого музею. Все це дозволить, на нашу думку, продовжити археологічні роботи й буде сприяти налагодженню необхідної інфраструктури для розвитку музейно-туристичної складової в суспільно-економічному житті громади Василева.