Віталій Калініченко (Чернівці), Сергій Пивоваров (Київ) ПРЕДМЕТИ КЛИНКОВОГО ОЗБРОЄННЯ З ПАМ’ЯТОК VIII-X ст. НА БУКОВИНІ
У військовій історії Центральної та Південно-Східної Європи одним з найбільш важливих і визначальних був період ІХ - першої половини Х ст. Саме тоді в Карпато-Дунайському регіоні відбулися важливі зміни в мілітарній культурі середньовічного населення.
Велике значення в цьому контексті мали впливи різних державних утворень того часу, що відбилося на їх озброєнні, тактиці та стратегії. Надалі це призвело до взаємовпливів і поступової еволюції різних типів зброї в окремих регіонах Європи.Останнім часом актуальною постає тема впливу Першої Болгарської держави та їхньої військової культури на землі Середнього Подністров’я у ІХ-Х ст. Знахідки предметів озброєння, виявлені там дозволяють стверджувати, що в даний період тут прослідковувалися значні мілітарні впливи збоку Першої Болгарської держави. Підтвердженням цього є знахідки клинкового озброєння, які були виявлені на городищі поблизу с. Рухотин (уроч. Корнешти). Вони представлені навершям шаблі «болгарського типу» і оковками піхов палаша та за аналогіями з іншими знахідками подібного типу, очевидно, мають болгарсько- візантійське походження й датуються ІХ - першою половиною Х ст. Інша шабля, яка збереглася повністю, а також перехрестя були опубліковані нещодавно. Вони були знайдені в Чернівецькій області. Шабля має довжину 81,5 см, найбільша ширина клинка - 5 см. Перехрестя, яке також повністю збереглося має висоту 3 см, довжину - 7,8 см.
Навершя руків’я клинкової зброї, виготовлене з бронзи. Воно пошкоджене у верхній частині, вірогідно, деформоване від удару іншої зброї. Його висота - 3,3 см, найбільша ширина - 2,2 см, висота верхньої частини - 1,1 см, ширина верхньої частини - 3,3 см, висота нижньої частини - 2,2 см, ширина нижньої частини навершя - 2,6 см. «Шапка» верхньої частини навершя складається з двох частин. Висота верхньої - 0,7 см, нижньої - 0,4 см. Внутрішній діаметр нижньої частини навершя - 2,4 см, товщина стінок нижньої частини - 0,2 см.
По колу нижньої частини навершя наявні 4 отвори, за допомогою яких навершя кріпилося до руків'я клинкової зброї. Діаметри отворів становлять по 0,3 см. Усі 4 отвори розміщені в нижній частині навершя. Симетрія кріплення різна. Досить цікавою є «шапка» навершя, діаметр якої становить 2,4 см. Тут наявний пошкоджений отвір, на якому простежуються сліди удару, внаслідок чого, верхня частина виробу здеформувалася. Іншим аспектом, який привертає увагу є наявність на нижній частині навершя шову, що може говорити про досить складну технологію його виготовлення. Маса навершя становить 16,4 г.Іншою деталлю клинкової зброї з Рухотинського городища є залізний наконечник піхов клинкової зброї, ймовірно, палаша, який являє собою овальну за формою пластину з пошкодженим кріпленнямдо футляру (рис.6; фото 5). Конструктивно-морфологічні параметри знахідки наступні: ширина - 4,4 см, найбільша висота (до фрагментів кріплення) - 1 см, висота з фрагментом кріплення - 1,7 см, ширина внутрішнього діаметра - 4,2 см, висота внутрішнього діаметра - 1,5 см, довжина - 1,6 см, діаметр пластин по ширині - 0,2 см, діаметр пластин по довжині - 0,1 см, розміри фрагментованого кріплення - 1?0,6 см. Маса знахідки - 6,8 г. Даний виріб знаходить свої аналогії в старожитностях Хазарського каганату та в матеріалах Першого Болгарського царства.
Таким чином, епоха кінця ІХ - першої половини Х ст. була важливим етапом формування військової культури в середньовічного населення Буковини. Можна стверджувати, що археологічні знахідки клинкової зброї, зокрема шаблі з прямим клинком так званого «болгарського типу», виявлені в означеному регіоні належать військовим впливам Першої Болгарської держави і відомі як чи, згадані у візантійських джерелах. Останні були досить ефективними в бою та використовувалися включно ХІ ст. В будь-якому разі знахідки подібного типу дозволяють з інших позицій поглянути на історію середньовічного населення Середнього Подністров'я та віддзеркалюють складні військово-політичні процеси, які відбувалися в означеному регіоні в ІХ - першій половині Х ст.