Володимир Ємчук (Чернівці) РЕЗУЛЬТАТИ ІНВЕНТАРИЗАЦІЇ ПАМ’ЯТОК (ОБ’ЄКТІВ) АРХЕОЛОГІЇ НА ТЕРИТОРІЇ ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ ПРОТЯГОМ 2014-2017 рр.
Культурно-історична спадщина є ключовим елементом розвитку історичної свідомості, впливовим чинником формування єдиної української національної ідентичності та утвердження об’єднавчих цінностей у суспільстві.
Одним із найпоширеніших, але невидимих для очей пересічних громадян видів культурної спадщини є археологічні об’єкти: городища, кургани, залишки стародавніх поселень, стоянок, укріплень, військових таборів, виробництв, іригаційних споруд, шляхів, могильники, культові місця та споруди, мегаліти, наскельні зображення, ділянки історичного культурного шару, поля давніх битв, рештки життєдіяльності людини, що містяться під водою.Багато людей у наш час навіть не усвідомлюють, що в них під ногами можуть знаходитися «сліди історії». Пам’ятки археології становлять для нас ту ж саму історичну цінність, що й пам’ятки історії чи архітектури, адже саме в них міститься інформація про той чи інший період нашого минулого.
Чернівецька область може пишатися своєю історико- культурною спадщиною. На державному обліку нині перебуває близько 2000 об’єктів історико-культурного значення, зокрема 470 об’єктів археології.
Протягом 2014-2017 рр. співробітники відділу охорони пам’яток історії та культури Чернівецького обласного центру з питань культурної спадщини та Чернівецької філії «Охоронної археологічної служби України» Інституту археології НАН України проводили інвентаризацію (обстеження) пам'яток (щойно виявлених об'єктів) археології (стоянки, поселення, городища, кургани) на території Заставнівського, Кельменецького, Кіцманського, Сторожинецького, Сокирянського та Хотинського районів Чернівецької області. Переважна більшість обстежених пам'яток перебувають під загрозою пошкодження або руйнування. Це зумовлено як природними, так і в переважній більшості антропогенними чинниками: зсувами, польовими сільськогосподарськими роботами, забудовою земель історико-культурного призначення або ж прямим грабунком.
Вкрай негативним прикладом є те, що пам'ятки археології часто руйнуються внаслідок господарських або будівельних робіт. Так, у с. Михальча Сторожинецького р-ну більшість пам'яток забудовані або знаходяться на землях, що розорюються і використовуються мешканцями села у сільськогосподарських потребах. У с. Бузовиця Кельменецького р-ну зафіксовано черговий факт руйнування пам'ятки археології - кургану ранньозалізного часу (І тис. до н.е.), де під час «окультурення» території господарського двору по- варварськи пошкоджено частинну монументальної поховальної споруди. Тут підніжжя кургану (діаметром 70 м, висотою 10 м) зрізано бульдозерами, а його вершину - знівельовано, що вимагає негайного втручання правоохоронних органів. Уздовж поселення райковецької культури Рідківці (уроч. Стара Рогатка) прокладено ґрунтову дорогу, на зрізі якої зафіксовано рештки більше двох десятків жител-напівземлянок VIII-X ст.
Однією з проблем у сфері збереження пам'яток археології є й те, що вони досить часто грабуються «чорними археологами», через що ми назавжди втрачаємо цікаві сторінки з історичного минулого.
Значна частина земель історико-культурного призначення, де локалізуються пам'ятки археології, незаконно потрапила у приватну власність. Це категорично заборонено Законами України «Про охорону культурної спадщини» та «Про охорону археологічної спадщини», які передбачають вилучення таких земель у судовому порядку. Варто звернути увагу й на те, що пам'ятки археології можна активно використовувати у туристично-рекреаційній діяльності шляхом розроблення відповідних маршрутів та популяризації збереження культурної спадщини. Така практика широко застосовується у багатьох державах. Наша країна, і Чернівецька область зокрема, має великий потенціал для розвитку даної галузі туризму. Ставлення населення до власної історичної та культурної спадщини безпосередньо залежить від рівня його патріотизму. Проте дуже часто меркантильні інтереси беруть гору над національною духовністю.