Оксана Ротар (Чернівці) КОЛЕКЦІЯ ПЛАСТИКИ ТРИПІЛЬСЬКОЇ КУЛЬТУРИ У ФОНДАХ ЧЕРНІВЕЦЬКОГО ОБЛАСНОГО КРАЄЗНАВЧОГО МУЗЄЮ
Трипільсько-кукутенська енеолітична спільнота постає як одна із найбільш вивчених явищ у Східній Європі, на періодизації якої ґрунтується хронологія ряду інших південно- східних та центральноєвропейських культур, і представляє одне з найважливіших явищ стародавньої історії та культурної землеробської спадщини українського народу.
Разом із тим варто відзначити, що чимало аспектів історії тогочасного населення України залишаються до цього часу суперечливими та маловивченими.Серед важливих питань із минулого трипільських племен потребують подальшого дослідження і систематизації матеріали, що дають можливість проникнути у внутрішній світ тогочасної людини і відтворити тодішні релігійні вірування. Це стосується антропоморфної та зооморфної пластики. Особливо цікавим у цьому відношенні є межиріччя Верхнього Пруту і Середнього Дністра (землі сучасної Чернівецької області) - регіону, звідки регулярно відбувались потужні міграційні хвилі в так званий східний ареал поширення трипільської культури.
Колекція трипільської пластики Чернівецького обласного краєзнавчого музею (ЧОКМ) створювалась багато років. Вже перших дослідників старожитностей краю наприкінці ХІХ - на початку ХХ ст. зацікавили фігурки «неолітичної доби». Так, у фондах краєзнавчого музею зберігається чоловіча статуетка ще з Буковинського Крайового музею, знайдена на шипинському поселенні. Починаючи з другої половини 40-х рр. у вивченні трипільських пам'яток Буковини відбувся справжній вибух. Серед опублікованих матеріалів певна увага приділялася глиняним статуеткам. Серед цих публікацій слід назвати праці Т.С.Пассек, К.К.Черниш, В.Г.Збеновича, Т.Г.Мовші, Б.О.Тимощука. Останньому належить особлива заслуга у поповненні музейної археологічної колекції. У результаті проведених досліджень на трипільських пам'ятках в околицях сіл Ленківці, Кановка, Витилівка, Вартиківці, Бурдюг, Магала, Волока, Оселівка, Кіцмань, Мамаївці, Старосілля, Чернівці (Рогатка) колекція трипільської пластики краєзнавчого музею поповнилася багатьма предметами.
На поселенні раннього періоду в урочищі Гамарія, яке пізніше ввійшло в літературу як Ленківське, протягом чотирьох польових сезонів (1950-1953 рр.) працювала спільна експедиція Інституту суспільних наук АН УРСР і Трипільська експедиція АН УРСР під керівництвом К.К.Черниш.
Зібраний матеріал частково був переданий до ЧОКМ. У фондах музею зберігаються антропоморфні статуетки загальною кількістю 73 шт., в яких відсутня нижня або верхня частина. У 2009 р. директор Буковинського центру археологічних досліджень при Чернівецькому національному університеті ім. Ю.Федьковича С.В.Пивоваров передав ЧОКМ зооморфні та антропоморфні статуетки в кількості 26 шт.Колекція зооморфної пластики краєзнавчого музею налічує 20 одиниць. Це фігурки биків, овець, баранів, собаки. Більшу частину складають статуетки бичків, знайдені Б.О.Тимощуком під час дослідження поселення трипільської культури в с. Магала Новоселицького р-ну. Ще 6 одиницями (фрагментовані статуетки бичків) збірка зооморфної пластики поповнилася завдяки матеріалам, переданим С.В.Пивоваровим. У колекції музею є також два фрагменти глиняної посудини, знайдені в с. Тарнавка Глибоцького р-ну в 1962 р., на яких зображено голову бика (вівці).
Таким чином, колекція фондів ЧОКМ налічує 145 предметів, які частково представлені в експозиції. Антропоморфних - 125: чоловічих - 2, жіночих - 123. Зооморфних - 20 шт. Зразки антропоморфної і зооморфної пластики необхідно систематизувати за формою, орнаментацією і технікою виготовлення відповідно до їх можливих сакральних функцій.
Микола Рубанець,