Микола Ільків (Чернівці) ЗНАХІДКИ СОКИР ДОБИ ПАЛЕОМЕТАЛУ ІЗ с. МИХАЙЛІВКА НА БУКОВИНІ
На території та в околицях с. Михайлівки Глибоцького р-ну відомі археологічні пам'ятки різних епох, виявлені у переважній більшості Б.О.Тимощуком та С.В.Пивоваровим. Частина із них, локалізована у верхів'ях річок Малий Котовець і Дереглуй, відноситься до епохи палеометалу, переважно трипільської культури.
Відомі з окресленого мікрорегіону й окремі поодинокі знахідки цього часу, зокрема сокири, виявлені місцевими жителями в різний час за випадкових обставин.
Перший екземпляр представлений фрагментованим виробом (робоча частина), виявленим у центрі населеного пункту, в уроч. Лан (Біля Ферми). Клиноподібна сокира, виготовлена з лупаку шляхом грубого поперечного сколювання граней з акуратним оформленням краю робочої частини параболічної форми. Поперечний профіль сокири - підпрямокутний. Довжина знахідки - 13,5 см; ширина - 8,4 см; товщина - 3,8 см.
Друга знахідка також походить із центральної частини села, уроч. Оград. Сокира виготовлена з кременю сіро-кавового відтінку шляхом сколювання й подальшого шліфування по всій поверхні. Вона характеризується формою у вигляді клина, прямокутним профілем і майже прямолінійними обрисами. Довжина виробу - 12 см; ширина - 4,3 см; товщина - 2,1 см.
Знахідка ще однієї сокири зафіксована у північно-східній частині села, в уроч. Стінка. Вона виготовлена, очевидно, із біло- сірого сеноманського кременю, значні виходи якого відомі на Середньому Дністрі. Бокові опуклі площини сформовані серією поперечних зустрічних сколів та шліфуванням робочої частини знаряддя. У плані контури сокири близькі до прямокутника, а поперечний профіль - лінзоподібний. Довжина виробу - 10,2 см; ширина - 5,2 см; товщина - 2,3 см.
Всі з перелічених кам'яних клиноподібних сокир характерні для епохи палеометалу, насамперед енеоліту. Тому перші два екземпляри, з огляду на аналогії і наявність поселень у найближчій околиці, пов'язані, скоріш за все, зі старожитностями трипільської культури.
Третя сокира із лінзоподібним профілем характерна насамперед для доби ранньої-середньої бронзи, зокрема епішнурового горизонту.Остання із знахідок, знайдена у північній частині населеного пункту (вул. Кичерська), представлена провушною бронзовою сокирою з коротким, порівняно слабко вираженим гребенеподібним обухом, поверхня якої покрита глибокою патиною бірюзового кольору. З обох боків втулка прикрашена трьома «перлинами»; профіль тильної частини клину - близький до 6-гранного (1,9?2,0 см). Довжина сокири становить 13,9 см; ширина леза - 3,2 см; довжина (висота) гребеня на обусі - 5,4 см; діаметр втулки - 2,4 см; максимальна ширина (в обушній частині) - 3,5 см; вага - 293 г.
На території Чернівецької обл. знахідка такого типу сокири зафіксована вперше. Вони характерні насамперед для Карпатського регіону й відомі як поодинокі знахідки та у складі скарбів із території Румунії й Угорщини. Так, приміром, морфологічно близькі екземпляри з відомого скарбу Хайду-Шамшон, який маркує цілий хронологічний горизонт епохи ранньої-середньої бронзи.
Уподальшомуданісокири,зоглядунафіксаціюмісцезнаходжень, варто, по-можливості, пов'язати з конкретними пам'ятками. Так, наприклад, на південний схід від населеного пункту, на високому пагорбі лівого берега р. Малий Котовець, біля уроч. Стінка у 2017 р. зафіксовано поселення епохи бронзи, засвідчене на орній поверхні дрібними фрагментами кераміки та крем'яним нуклеусом.
Коротко охарактеризовані кам'яні та бронзова сокири кількісно та якісно доповнюють асортимент відомих із регіону знахідок цієї категорії.