Відповідь Генерального Секретаріату Центральної Ради на ультиматум Ради Народних Комісарів РСФРР 4 грудня 1917 р.
У відповідь на декларацію Ради Народних Комісарів Росії Г енераль- ний Секретаріат у заяві народних комісарів про визнання ними Народної Республіки бачить нещирість або суперечність самим собі.
Не можна одночасно визнавати право на самовизначення аж до відокремлення і в той самий час грубо важитися на це право, нав’язуючи своїх форм політичного устрою державі, що самовизначилася, як це робить Рада Народних Комісарів Росії у відношенні до Української Народної Республіки. Генеральний Секретаріат рішуче відкидає будь-які спроби втручання народних комісарів у справу збудування державного й політичного життя в Народній Українській Республіці. Претензії народних комісарів на керування українською демократією тим менше можуть мати яке-небудь оправдання, що форми політичного врадування, що накидаються Україні, дали на території самих народних комісарів результати, які зовсім не викликають заздрощів.Поки в Росії розвивається анархія економічна, політична та господарча руїна, поки там панує груба сваволя і потоптання всіх свобод, завойованих у царату революцією, Генеральний Секретаріат не знаходить потрібним повторювати цей сумний експеримент на території українського народу. Українська демократія в особі українських Рад робітничих, солдатських і селянських депутатів, організованих у законодавчому органі - Центральній Раді, і в уряді її - Г енеральнім Секретаріаті, є цілком задоволена як складом цих органів, так і проведенням у життя їх волеосвідчень.
Центральною Радою невдоволені російські елементи чорносотенного, кадетського та більшовицького напрямів, яким, мабуть, більше бажаним був би інший національний склад Ради. Але Генеральний Секретаріат дає повну спроможність указаним елементам виїхати з території України до Росії, де їхнє національне почуття буде задоволене. З цією метою українськими солдатами роззброєно анархічно налаштованих російських солдатів, що укладали змову на владу українському народу і що загрожували внести в життя України криваву братовбивчу війну, анархію та й усю ту розгнузданість, яка панує на території народних комісарів.
Солдати ці одержали можливість безперешкодного проїзду в межі власної держави.
Звідси дальші відповіді на питання Ради Народних Комісарів.
Єдність фронту визнає й Генеральний Секретаріат Української Народної Республіки. Але після того, як Рада Народних Комісарів Росії зруйнувала цей фронт внесенням в нього повної дезорганізації, після того, як більшовицькі частини залишають позиції та оголюють фронт, Генеральний Секретаріат не находить можливим виключно силами українських частин охоронити всю величезну лінію фронту. Через те він відводить з Північного та Західного фронтів українські війська на Український фронт (який об’єднав тепер Південно-західний і Румунський фронти).
Робиться це в ім’я порятунку хоч однієї частини фронту і від цього завдання Генеральний Секретаріат не відступить ні перед жодними труднощами. В ім’я ж справжнього збереження та зміцнення єдності фронту, так необхідного для успіху досягнення загального миру, Генеральний Секретаріат пропонує Раді Народних Комісарів припинити ворожі дії проти українських частин, що знаходяться за межами Української Республіки, та не перешкоджати Генеральному Секретаріатові в його роботі з приведення в порядок розстроєних діями великоросійських частин, частин української армії, потрібної задля оборони як України, так і всієї Російської Федерації.
Щодо другого питання про пропуск військових частин через територію Української Республіки, то Генеральний Секретаріат займає цілком визначену позицію: він визнає право на самовизначення кожної національності або провінції аж до відокремлення. Через те нав’язувати Великоросії, Донові, Уралові, Сибіру, Бесарабії або ще кому іншому своє розуміння політичного урядування Генеральний Секретаріат не знаходить ані логічним, ані можливим. Тим більше не вважає правильним допомагати одній області, нав’язувати другій своє розуміння. Генеральний Секретаріат уважає необхідним утворення центральної влади всієї Російської Республіки. Але для цього він пропонує інші методи, ніж ті, які вживаються Радою Народних Комісарів, а саме: добровільна угода всіх областей і народів Росії, Сибіру, Кавказу, Кубані, Дону, Криму й інших на таких умовах: а) уряд повинен бути однорідно-соціалістичним від більшовиків до народних соціалістів; б) повинно бути федералістичним.
Тільки такий уряд є правосильним вирішувати питання миру для всієї Росії.І нарешті, стосовно четвертого питання, чи буде Рада роззброювати неукраїнські полки, Генеральний Секретаріат заявляє, що на території Української Народної Республіки влада належить демократії України. Будь-які замахи озброєною силою на цю владу будуть придушуватися тією самою силою. Через це Генеральний Секретаріат, щоб не допустити братовбивчої війни, пропонує Раді Народних Комісарів відкликати більшовицькі полки з України. Генеральний Секретаріат жодних перешкод до виходу їх не чинитиме. Так само Рада Народних Комісарів повинна надати можливість безперешкодного пересування військових частин із Росії та з фронтів на Вкраїну.
Стан війни між двома державами Російської Республіки Генеральний Секретаріат уважає згубним для справи революції і для тріумфу інтересів робітників і селян. Генеральний Секретаріат всіма силами уникає кривавих способів розв’язання політичних і державних питань. Але коли народні комісари Росії, приймаючи на себе всі наслідки майбутнього лиха, братовбивчої війни, примусять Г енеральний Секретаріат прийняти їх виклик, то Генеральний Секретаріат не сумнівається, що українські солдати, робітники й селяни, захищаючи свої права та свою країну, дадуть належну відповідь народним комісарам, що піднімають руку російських солдатів на їх братів українців.
Робітнича газета. - 1917. - 6 груд.
Еще по теме Відповідь Генерального Секретаріату Центральної Ради на ультиматум Ради Народних Комісарів РСФРР 4 грудня 1917 р.:
- Відповідь Генерального Секретаріату Центральної Ради на ультиматум Ради Народних Комісарів РСФРР 4 грудня 1917 р.
- Офіційна нота Генерального Секретаріату УНР Раді Народних Комісарів 24 грудня 1917 р.
- Більшовицький ультиматум
- Після жовтневих подій 1917 р. у Росії головним питанням зовнішньої політики і для більшовиків, і для Центральної Ради було питання про мир.
- Четвертий Універсал Української Центральної Ради 22 січня 1918 р.
- Постанови Першого українського військового з'їзду про автономію України, ставлення до Української Центральної Ради та українізацію освіти й армії 8 травня 1917 р.
- Виникнення уряду Центральної Ради та політичні сили в 1917 р.
- Із стенограми засідання Ради національної безпеки і оборони України 28 лютого 2014 р.
- Вибори у Верховні Ради CPCP, УРСР і в місцеві Ради депутатів трудящих
- Створення Української Центральної Ради