Створеннята діяльність Ліги Націй у міжвоєнний період (1919-1946 р.).

Утворення та діяльність Ліги націй. За ініціативи президента США В. Вільсона була утворена Ліга Націй (1919^^-1946), метою якої були розвиток співробітництва між державами і досягнення миру і безпеки між народами.

Основними положеннями, що були включені до Статуту Ліги Націй були:

• обмеження національних озброєнь країн-учасниць;

• розв'язання міжнародних конфліктів мирним шляхом;

• упередження або припинення війни і забезпечення миру;

• запровадження санкцій до держави, яка вчинила акт агресії.

Ліга Націй увела поняття «мандат»'³ і «підмандатна територія» — кра'їни-переможниці брали «під опіку» колонії переможених країн. Англія отримала мандат на колишні турецькі території — Іран та Палестину, німецькі колонії у Східній Африці. Франція отримала мандат на турецькі Сирію та Ліван, Японія — на Каролінські, Маріанські та Маршалові острови в Тихому океані.

Основні органи Ліги: Асамблея представників членів організації, Рада Ліги (складалася з п’яти держав-переможниць: США, Англія, Франція, Італія та Японія), постійний Секретаріат на чолі з генеральним секретарем. Місце перебування організації — Женева.

Основні питання міжнародного життя, які розглядала Ліга Націй у міжвоєнний період:

• у 20-і рр. — суперечки між Швецією та Фінляндією за Аландські острови; плебісцит у Верхній Сілезії, польсько-литовський конфлікт через Вільнюс, болівійсько-парагвайський конфлікт через нафтоносну область Чако, японську агресію в Китаї, проблеми роззброєння. 1926 року до Ліги увійшла Німеччина;

• у 30-і рр. — італійська агресія проти Ефіопії, допомога Німеччини та Італії франкистам в ході громадянської війни в Іспанії, аншлюс Німеччиною Австрії. У цей період Німеччина та Японія вийшли з Ліги, a CPCP став її членом у 1934 р., проте у 1939 р. за вторгнення до Фінляндії він був виключений з Ліги.

Ліга Націй намагалася перешкодити розв'язанню військових конфліктів, однак реально не зуміла прийняти жодного дієвого рішення з метою зупинити агресора, оскільки система прийняття рішень була дуже складною, механізму їх впровадження не було, документи мали переважно декларативний характер. Тому ця організація була ліквідована 1946 року, хоча фактично вже не працювала з початку Другої світової війни (1939 р.).

4.