Указ Катерини II про ліквідацио гетьманства та утворен­ня Малоросійської колегії (10 листопада 1764 р.)

Після всемилостивішого від нас звільнення графа Розумовського, за його проханням, з чину гетьманського наказуємо нашому Сена­тові для належного управління в Малій Росії створити там Малоро­сійську колегію, в якій бути головним нашому генералу графу Рум’янцеву і з ним чотирьом великоросійським членам.

Ми, бажаючи, щоб між визначеними в цю колегію чинами ніякої різниці не було і щоб кожний своє місце міг займати за чином старшинства, наймилостивіше наділяємо ціх малоросійських чинів чинів зрівнюванням у класах з великоросійськими нижченаведеними чинами, а саме: генерального обозного Кочубея — генерал-майор- ським, генерального писаря Туманського — чином статського рад- ника, генерального осавула Журавку і хорунжого Апостола — пол­ковницькими.

А в судах, створених в Малій Росії в минулому 1763 р., на підставі нашаго іменного указу — підкоморських земських в кожному полку по два, а в Ніжинському — три, до складу яких визначаються підкоморії, судді, подсудки і писарі з щорічними виборами як тимчасові, то наказуємо і цим, поки вони будуть мати після виборів такі звання, вважатися за урядами, а саме: підкоморіям — першим після малоросійського полковника, земським суддям з першорядни­ми бунчуковими товаришами, по старшинству, подсудкам з бунчу­ковими другорядними, писарям земським проти осавулів полкових, по старшинству, а возним бути першим під сотником малоросій­ським.

За відсутністю тепер гетьмана, призначеному від нас головному малоросійському командирові мати такі права, як генерал-губерна­тору і президенту Малоросійської колегії, де він в справах суду і розправи має голос голови за генеральним регіментом, а в решті справ, як-от: підтримування в народі доброго порядку, загальної безпеки і виконання законів — повинен він поступати як губернатор, тобто як особливий нам довірений в нашу відсутність.

Запорозькій Січі, яка була під управлінням гетьмана, бути тепер підвладною цьому малоросійському урядові. З огляду ж на надмірні та надзвичайні витрати, що при цьому званні мають бути, найми- лостивіше надаємо йому, графу Рум’янцеву, зверх належної на його чин платні, з тамтешніх прибутків по 4000 карбованців харчових грошей на рік та на генерал-губернаторський уряд село Кучерівку Кучерівського ведомства з належними до нього селами й хуторами та село Середину Буду.

Полное собрание законов Российской империи, т. XVI, № 12277.

155.