Указ Катерини II про ліквідацио гетьманства та утворення Малоросійської колегії (10 листопада 1764 р.)
Після всемилостивішого від нас звільнення графа Розумовського, за його проханням, з чину гетьманського наказуємо нашому Сенатові для належного управління в Малій Росії створити там Малоросійську колегію, в якій бути головним нашому генералу графу Рум’янцеву і з ним чотирьом великоросійським членам.
Великоросійських членів наймилостивіше ми тепер призначаємо: генерал- майора Брандта і полковника князя Платона Мещерського; на останні ж дві вакансії, вибравши негайно кандидатів, Сенат повинен представити нам; малоросійських — генерального обозного Кочубея, генерального писаря Туманського, генерального осавула Журавку та хорунжого Данила Апостола... Нижчих канцелярських службовців вибрати йому, графу Румянцеву, на свій розсуд.Ми, бажаючи, щоб між визначеними в цю колегію чинами ніякої різниці не було і щоб кожний своє місце міг займати за чином старшинства, наймилостивіше наділяємо ціх малоросійських чинів чинів зрівнюванням у класах з великоросійськими нижченаведеними чинами, а саме: генерального обозного Кочубея — генерал-майор- ським, генерального писаря Туманського — чином статського рад- ника, генерального осавула Журавку і хорунжого Апостола — полковницькими.
А в судах, створених в Малій Росії в минулому 1763 р., на підставі нашаго іменного указу — підкоморських земських в кожному полку по два, а в Ніжинському — три, до складу яких визначаються підкоморії, судді, подсудки і писарі з щорічними виборами як тимчасові, то наказуємо і цим, поки вони будуть мати після виборів такі звання, вважатися за урядами, а саме: підкоморіям — першим після малоросійського полковника, земським суддям з першорядними бунчуковими товаришами, по старшинству, подсудкам з бунчуковими другорядними, писарям земським проти осавулів полкових, по старшинству, а возним бути першим під сотником малоросійським.
За відсутністю тепер гетьмана, призначеному від нас головному малоросійському командирові мати такі права, як генерал-губернатору і президенту Малоросійської колегії, де він в справах суду і розправи має голос голови за генеральним регіментом, а в решті справ, як-от: підтримування в народі доброго порядку, загальної безпеки і виконання законів — повинен він поступати як губернатор, тобто як особливий нам довірений в нашу відсутність.
Запорозькій Січі, яка була під управлінням гетьмана, бути тепер підвладною цьому малоросійському урядові. З огляду ж на надмірні та надзвичайні витрати, що при цьому званні мають бути, найми- лостивіше надаємо йому, графу Рум’янцеву, зверх належної на його чин платні, з тамтешніх прибутків по 4000 карбованців харчових грошей на рік та на генерал-губернаторський уряд село Кучерівку Кучерівського ведомства з належними до нього селами й хуторами та село Середину Буду.
Полное собрание законов Российской империи, т. XVI, № 12277.
155.
Еще по теме Указ Катерини II про ліквідацио гетьманства та утворення Малоросійської колегії (10 листопада 1764 р.):
- Указ Катерини II про ліквідацио гетьманства та утворення Малоросійської колегії (10 листопада 1764 р.)
- Указ Катерини II про ліквідацію гетьманства та утворення Малоросійської колегії (10 листопада 1764 р.):
- Указ Катерини II про заснування Луганського ливарного заводу (14 листопада 1795 р.)
- Указ Петра І про утворення Малоросійської коллегії (16 травня 1722 р.)
- Уривок з настанови Катерини II князю О. О. Вяземському, при вступі його на посаду генерал-прокурора (1764 р.)
- Указ Петра І про утворення Малоросійської колегії 27 квітня 1722 р.
- Донесення президента Малоросійської колегії П. О. Румянцева Катерині II про розгортання гайдамацького руху на Правобережній Україні (червень 1768 р.)
- Указ Катерини II про остаточне закріпачення селян на Лівобережній і Слобідській Україні (3 травня 1783 р.)
- Кількість населення на Лівоберіжній Україні за даними ревізії 1764 р.
- Про заборону українського письменства (Урядовий указ 1876 р.)