Меседж 2б «Тільки Росія - наступниця Київської Русі»

Артур Кадельник

Одна з важливих тез російської історичної пропаганди є теза про те, що Росія - наступниця Київської Русі.

Російська версія вікіпедії визначає таку послідовність правонаступництва: «Древнерусское государство (Киевская Русь) - Удельные княжества - Русское царство - Российская империя - Советский Союз - Российская Федерация».

Ця теза також часто звучить у російських соцмережах. Ось, наприклад, допис^[20] в пабліку «Донецк, Луганск, Новороссия», що набрав 25 тис. переглядів у ро­сійській соцмережі «Вконтакте». Він вказує на те, що Київ за часів Київської Русі був містом на окраїні держави, бо географічний центр Русі містився в районі між Смоленськом і Москвою. Значення Києва для Київської Русі, мовляв, пере­оцінене, бо місто завоювали Рюриковичі вже після створення Держави Русі зі столицею спочатку в Ладозі, а потім у Новгороді. Навіть із входженням Києва до складу Русі, провідна роль у державі все одно залишалася за Новгородом, який поступився впливом тільки Володимиро-Суздальському князівству і його містам. За цією тезою, Київ користувався статусом столиці тимчасово та з пе­рервами, його приходили завойовувати з Ладоги або Новгорода - випадків завоювань у зворотному напрямі не було.

Стосовно самого поняття «Київська Русь», то російські історики часто вказують на те, що ця назва помилкова, адже Київ не відразу став частиною цієї держави і з часом втратив свій статус головного міста. Тому, зважаючи на перехідний статус столиці та умовну рівність князівств, доцільніше вживати термін «Древ­нерусское государство» (за аналогією, що воно було попередником «Русского царства», яке також називають «Русским государством»)

Російська пропаганда користується тезою про «масове переселення з півдня на північ». У цій тезі йдеться про те, що внаслідок міжусобиць та зовнішніх за­гроз більша частина населення Київського, Чернігівського та Переяславського князівств, мовляв, переселилася на північ, засновуючи міста з тими самими топонімами, що й на півдні. Цим масовим переселенням намагаються підтвер­дити тезу про те, що раз населення з Києва мігрувало на північ, саме має успад­кувати ту політичну історію, яка була на півдні.

Відповідно до цих тез, російська історична пропаганда стверджує, що тільки Росія гідна називатися спадкоємицею Київської Русі, а Україна та Білорусь втра­тили таке право. Адже тільки Росія змогла зберегти оригінальну культуру та пам'ять про період Київської Русі. Мовляв, тільки удільні князівства на тери­торії Росії змогли зберегти свою автентичність, на відміну від тих, що були на території України та Білорусі, адже ці останні пізніше були захоплені іншими державами та зазнали впливу католицької церкви та уніатства.