Меседж 2б «Тільки Росія - наступниця Київської Русі»
Кирило Галушко
У сучасній науковій літературі все, що відбувалося на теренах Східної Європи до середини Х ст. вважається гіпотетичним, якщо не підтверджено зовнішніми синхронними джерелами.
Ми знаємо маршрути скандинавів по Східній Європі, але не знаємо, де територіально вживалася назва «Русь», окрім Києва. Можливо, вона була ще десь і раніше, але про це бракує джерел.Термін «Київська Русь» справді кабінетний і його нема в джерелах. Щоправда, саме він активно використовувався в обстоюванні російської імперської схеми історії: відповідно до неї, спочатку була Київська Русь, а потім Московська. Тобто відбулося translatiQ imperiae (перенесення імперії). Річ у тому, що територія сучасної центральної Росії вперше була названа в джерелах «Руссю» 1238 р., у той час, коли Київ, згідно з літописом початку ХІІ ст. (попри всі сумніви в його фактажі), названий «матір'ю городів руських» від 882 р. Це для російської історичної схеми очевидний «травматичний досвід».
Можна, звісно, повикреслювати назву «Київська Русь», але «Руська земля» лишиться там, де й була: Київська, Чернігівська та Переяславська землі. Її межі окреслили ще радянські учені[162].
Тому для України немає особливого значення «Київська» Русь чи не «Київська». Вона все одно перебуває в Києві.