Водні божества

До водних божеств належать Аджа Екапад, Ахі Будхнья, Апам Напат, Апас та де­які інші.

Аджа Екапад (давньоінд. «Одноногий козел») зустрічається в Ріґведі неза­лежно лише один раз (в інших випадках він пов’язаний з Ахі Будхнья).

Ахі Будхнья (давньоінд. «Змій глибин») — персонаж ведійської релігії, що володіє зміїною природою. В Ріґведі згадується 12 разів у Гімнах «Всім бо­гам» (зазвичай у зв’язку з Аджа Екападом, Апам Напатом, Савітаром і океаном). Він пов’язаний з низом і водами, народжений у водах і сидить в глибині річок, має відношення до моря. Разом з тим Ахі Будхнья якоюсь мірою причетний до неба і землі, Сонця і Місяця, гір, рослин і тварин. У своїх витоках він ідентич­ний з Врітрою (який теж — змій, що лежить на дні) і колись вважався шкідли­вим. У пізніших текстах Ахі Будхнья — ім’я Рудри і епітет Шиви. Епітет Будхнья споріднений з давньогрецьким драконом Піфоном і сербохорватським змієм Бадняку [1, I, 137].

Апам Напат (давньоінд. «Син вод») — ведійське божество, пов’язане з водою і вогнем. Посідає другорядне місце в пантеоні, і в Ріґведі йому присвячений лише один гімн. Нерідко виступає як епітет Агні, з яким у ряді випадків ототожнюється або змішується. Апам Напат іноді виступає і як епітет Савітара, і як «дитя Агні». Апам Напат — золотий, блискучий; він одягнений в блискавку, виник із золотого лона, росте в укритті і живе у найвищому місці. Водночас Апам Напат — «син вод», оточений ними, запліднив їх, пов’язаний з річками, дарує солодкі води. Він схо­дить на землю і породжує всі істоти. Жир — його їжа. Апам Напат пов’язаний з Аджа Екападом, Ахі Будхньею і є давнім божеством ще індоіранського походження [139, I, 91].

Апас (давньоінд. «Води») — персоніфіковані космічні води у ведійській релігії (богині, матері, юні дружини). Вони і небесні, і земні, і морські. У Ріґведі їм при­свячено чотири гімни. Апас керує Савітар (Сонце), Індра викопує для них русло, в них мешкає Варуна — повелитель космічних вод, що оточують Всесвіт. У водах перебуває Агні — «син вод». Апас цілющі та охороняють здоров’я, вони пов’язані з медом, іноді їх ототожнюють з небесною сомою. Вони очищають від бруду, від провини, гріха, брехні, прокляття. Можна припускати загальноіндоєвропейські витоки культу обожнених вод [139, I, 91].