Елам.

Уже на початку 3 тис. до н. е. на території Еламу з’являються ранньодержавні об’єднання. Повільніше, ніж у сусідній Месопомії, формування державних інститутів дослідники пояснюють особливостями конкретного режиму еламських рік, які вимагали більшого часу та зусиль для створення великих магістральних каналів та освоєння великих просторів під посіви.

Елам охоплював не лише низовину, а й гори та простори між ними. Важлими центрами державотворення були Сузи (велике місто у долині Каруну та Керхи) та Аньчан^[164]. На території Еламу існували також держави Аван, Кімаш, Сімаш. Поступово виробилася характерна система державного управління, яка існувала із середини 3 до середини 2 тис. до н. е. Поряд з верховним правителем, який носив титул суккал- мах („великий посланець”) і перебував у Сузах, помітною була роль його заступника, зазвичай молодшого брата і майбутнього наступника верховного правителя. Він називався суккалом („посланцем”) Сімаша. На третьому місці стояв намісник області Сузіана — старший син царя. Він посідав місце суккала Сімаша на випадок його смерті. Більш дрібними областями керували особи місцевого походження, після смерті яких влада переходила до їхніх небожів (синів сестер). Для царських родин Еламу були характерні шлюби на сестрах і левірат, коли після смерті царя його брат і наступник одружувався на удові померлого, отримуючи, тим самим, право на престол. Тому царі і спадкоємці престолу здавна носили титул „сини сестри”¹.

Питання божественного походження влади і родинного зв’язку правителів чітко фіксується в еламських джерелах. Правителі Еламу виконують ритуальні функції, що сприяє сакралізації їхньої влади. Відповідно релігія виступає важливим інструментом структуризації ідеологічних уявлень у цілісну систему. Так, ім’я останнього великого царя Шилхак- Іншушинак означає: „Той, кому Бог Іншушинак надав силу”.

Написи цього правителя засвідчують його шанобливе ставлення до свого роду, своїх предків та усіх попередніх правителів. Будівельна діяльність його попередників у священному окрузі в Сузах викликала підтримку з його боку. Шилхак-Іншушинак приділив увагу оновленню святилища Іншушинака та збереженню зроблених на ньому написів. Слід зауважити, що до нього участь у спорудженні храму брало 16 царів, починаючи з Ідатту-Іншушинака^[165] ^{^[166]. За віруваннями еламітів, закони були настановлені богами і їх порушення каралося Богом Сонця Наххунте. Поряд із законами суто релігійного характеру, були закони щодо усиновлення, поділу майна, продажу землі. Для еламського права характерне жорстоке покарання злочинців. За брехливу клятву, зокрема, відрізали руку та язик, чи топили у річці. Нерідко смертний вирок виносили і порушникові контракту. Хоча еламська релігія була тісно пов’язана з релігією Межиріччя, однак вона мала низку специфічних рис. Релігійним центром країни були Сузи. Спочатку на чолі еламського пантеону стояла Пінекір, „Велика богиня”, яку уважали матір’ю богів. Велику силу мав також культ Іншушинака, покровителя Суз, а пізніше і Бога Підземного світу. У середині 2 тис. до н. е. провідну роль в еламському пантеоні починає відігравати Бог Хумбан. Бога Сонця Наххунте вважали творцем дня. В одному з текстів ХХІІІ ст. до н. е. наводяться імена 37 еламських божеств. Переважна більшість з них пошановувалася еламітами принаймні до середини V ст. до н. е.
Храми, будучи великими землевласниками у державі, займаюлися також лихварством та торговельними операціями, здаючи під відсотки зерно, гроші. Частина храмових земель здавалася в оренду, інші храмові угіддя обробляли храмові раби та вільні мешканці громад. Однак на 1 тис. до н. е., внаслідок постійних іноземних вторгнень, храмові господарства були спустошені й припинили відігравати провідну роль в економічному житті країни^[167] ^{^[168].}
Висновки. Характерними рисами розвитку взаємин держави та релігії у державах Межиріччя є:
нерозривний зв’язок державності стародавнього Межиріччя з релігією та культами.
Це наклало значний відбиток на її характер, знайшовши своє відображення і в тогочасній писемній традиції. розвиток ідеологічних уявлень держав давнього Межиріччя носив яскраво виражений релігійний характер;
у наслідок зміцнення державних інститутів давнього Межиріччя проходила їхня сакралізація;
у царствах Шумерах і Аккаду храми знаходився на утриманні царського господарства.
Для розвитку релігійної сфери Еламу було характерним: влади і родинного зв’язку правителів сприяло сакралізації існуючої моделі влади, зокрема її переходу в межах однієї родини та династії;
виконання правителями ритуальних функцій сприяло сакралізації влади у Еламі;
формування ідеологічних уявлень у давньому Еламі відбувалося за активної участі жрецтва та релігійних доктрин;
храми — важлива силою політичного та економічного життя країни, особливо на ранньому етапі розвитку Еламської держави.
Список рекомендованої літератури
1. Дандамаев М. А. Месопотамия и Иран в VII—IV в. до н. э.: Социальные институты и идеология / М. А. Дандамаев.— М.: Гл. ред. вост. лит. изд-ва „Наука”, 1985. - 512 с.
2. История древнего Востока. Зарождение древнейших классовых обществ и первые очаги рабовладельческой цивилизации [Под ред. Н. М. Дьяконова]. — Ч.1: Месопотамия. - М.: Гл. ред. вост. лит. изд-ва „Наука”, 1983. — 534 с.
3. Ковалев А. А. Месопотамия до Саргона Аккадского. Древнейшие этапы истории / А. А. Ковалев. — М.: РГГУ, 2002. — 252 с.
4. Козырева Н. В. Старовавилонские печати с именем бога Амурру из собрания Государственного Эрмитажа / Н. В. Козырева // ЗВОРАО: Новая серия. — Т.І (XXVI) — СПб., 2002. — С. 134—147.
5. Хинц В. Государство Элам [Пер. с нем. Л. Л. Шохиной; отв. ред. Ю. Б. Юсифов] / В. Хинц. — М.: Гл. ред. вост. лит. изд-ва „Наука”, 1977. — 192 с.
Питання для самоконтролю
1. Дайте оцінку особливостям формування релігійно- державних взаємин у Месопотамії.
2. Визначте ключові причини формування сакрального характеру державної влади у Межиріччі Тигру та Євфрату.
3. Наведіть докази сакральності влади правителів Еламу.
4. Яке місто було релігійним центром країни?
Теми рефератів
1. Духовні уявлення протодержавних об’єднань.
2. Розвиток системи взаємовідносин держави і релігійних інститутів у державах Межиріччя.
3. Особливості релігійного розвитку Еламу.
Теми контрольних (курсових) робіт
1. Релігійно-державні інститути Стародавнього Межиріччя
2. Вплив релігії на формування державних інститутів Еламу.
3. Релігійна політика Вавилонії.}

<< | >>

↑

Источник: Релігійна політика стародавніх і середньовічних держав / Омельчук В. В. Ліснича В. М.: Навчальний посібник. — К.: Персонал,2011. — 608 с. — (Серія: Світові традиції державного управління. — Вип. І).. 2011

Еще по теме Елам.:

- Всеобщая история религий -

- Всеобщая история - История Древнего мира - История религий - История России - Історія України -