Запровадження воєводського адміністративного устрою.
Встановлення іноземного панування супроводжувалося зміною адміністративно-управлінської системи. Правда, на перших порах власті мусили рахуватися з давньоруськими адміністративними традиціями.
В Галичині власті навіть дозволили тимчасово карбувати власну монету. Однак у 1414 р. монетний двір у Львові був закритий. Ліквідовувалися й інші елементи національного адміністративного устрою. Замість колишнього Галицько-Волинського князівства в 1434 р. утворено Руське воєводство із центром у Львові в складі п ’яти земель (округ) — Львівської, Перемишльської, Галицької, Сяноцької та Холмської. Землі, в свою чергу, поділялися на повіти, які в основному збігалися з межами колишніх удільних князівств і волостей.З проникненням Польщі вглиб України воєводський устрій поширюється на нові українські землі. Протягом 1434— 1447 рр. остаточно утворилося Подільське воєводство з центром у Кам’янці. Спочатку воно складалося із семи, а з 1565 р. з трьох повітів — Кам’янецького, Летичівського й Червоногородського. Воєводство займало частину західної території сучасної Вінницької, південну частину Хмельницької та Тернопільської областей. У 1462 р. уряд створив Белзьке воєводство із центром у Белзі, до якого входили Бузький, Белзький, Городельський та інші повіти. Після Люблінської унії 1569 р. з’явилося Волинське воєводство із центром у Луцьку. В різний час воно займало межиріччя Стирі та її правої притоки Слопівки, північні частини сучасних Тернопільської, Хмельницької, південно-західну частину Житомирської, а також території Волинської (без її північно-західних і північних районів) та Рівненської (без північно-східних і північних районів) областей. Приблизно в цей самий час на Східному Поділлі виникло Брацлавське воєводство з центром у Брацлаві. Воно розташовувалося на території сучасних Вінницької й частини Хмельницької областей. Після ліквідації удільного устрою створено Київське воєводство в складі Київського, Житомирського, Овруцького, Черкаського, Канівського та інших повітів. Тільки на Чернігово-Сіверщині ще залишалися старі адміністративно- територіальні одиниці.
Із запровадженням нової адміністративно-територіальної системи змінювався й управлінський апарат. Воєводства очолювали воєводи й старости, які зосереджували в своїх руках всю повноту влади. За своїм статусом вони небагато чим поступалися удільним князям. Нижчу ланку управлінського апарату становили хорунжі, городничі, мостівничі та підстарости. Хорунжі командували збірним військом своїх повітів, яке разом з корогвами магнатів виступало на війну. Городничі відповідали за будівництво й ремонт замків, а мостівничі — мостів. Підстарости були найближчими помічниками воєвод і старост у судових справах.