Русь-Україна й кочовий світ.
З розпадом величезної Гун- ської імперії на Сході утворився Тюркський каганат, під впливом якого перебували Кавказ, Передкавказзя та інші землі. Після визволення з-під влади каганату хан болгарських племен Кубрат 632 р.
утворив державу, яку візантійці назвали Великою Болгарією. Вона займала переважно приазовські степи й Таманський півострів. Болгари вели кочовий спосіб життя, мали родоплемінний устрій на основі військової демократії.Велика Болгарія проіснувала близько чверті століття й після смерті Кубрата занепала. Скориставшись з цього, східні сусіди болгар хазари почали війну з ордою старшого сина Кубрата Бетбая й змусили її сплачувати данину. Середній син покійного Котраг вивів свою орду на територію Середнього Поволжя, де згодом виникла Волзько- Камська Болгарія. Вона проіснувала аж до монголо-татарського нашестя. Найдовше захищалась орда наймолодшого сина Кубрата Acnapyxa. Під ударами ворогів вона поступово відступала Приазов’ям і Північним Причорномор’ям на захід. При цьому болгари то мирилися, то ворогували з тими слов’янськими племенами, чиї володіння прилягали до цих регіонів. Приблизно в 70-х роках VII ст. болгари під проводом Acnapyxa перейшли Дністер, вигнали аварів з Лівобережжя Нижньої Придунайщини й заснували Дунайську Болгарію.
У прикаспійських степах, одночасно з Великою Болгарією, почала формуватись Хазарська держава. Як і болгари, хазари належали до тюркомовного світу. Приблизно в середині VII ст. вони утворили Хазарський каганат, який значно посилився після підкорення болгарської орди Бетбая. Зросла чисельність населення, розширилась територія кочовищ, почали швидко відроджуватися приморські міста. Каганат мав форму федерації племен з номінальною зверхністю хазарського роду Ашина.
Переслідуючи болгар, що відступали, хазари захопили Північне Приазов’я, Північне Причорномор’я й частину степового Криму.
Наприкінці VII — на початку VIII ст. Хазарський каганат вів кровопролитну війну з Візантією за Крим. Але під загрозою навали арабів супротивники помирилися. Херсонес відійшов до Візантії, а Східний Крим і степова західна частина півострова залишились за Хазарією. Каганату довелося витримати жорстоку боротьбу з арабами за сфери впливу в Прикаспії й на Кавказі. Хазари мусили залишити свою столицю Семендер і перенести її до Ітіля на Нижній Волзі.У 737 р. Хазарський каганат зазнав нищівної поразки від арабів, але після їхнього відходу швидко відродився й зміцнів. Він посилив експансію на землі сіверян, в’ятичів, деяких інших племен лісостепу та Полісся й змусив їх пла- тити данину. Власті Хазарії стягували з іноземних купців торгове мито в !тілі, інших містах, Керченській затоці й тим самим перешкоджали вільній торгівлі Русі-України з Візантією, країнами Малої та Середньої Азії. Разом з тим Хазарський каганат прикривав праукраїнську державу від вторгнення середньоазійських кочівників, що сприяло її відносно мирному розвиткові.
Хазарський каганат відіграв помітну роль у житті Східної Європи. Проте окремі вчені явно її перебільшують, пропонуючи назвати час VII-VIII ст. «періодом Хазарського каганату» або твердячи про нібито належність полян до хазар чи заснування Києва «хазарином» Києм.