<<
>>

Повстання правобережного населення проти польської шля­хти та її прибічників у 1664— 1665 рр.

Основні воєнні дії перекинулися на Правобережну Україну. Відступаючим до­велося воювати з жителями Бородянки, Боярки, Лисянки та інших населених пунктів, які виступили проти правобе­режного гетьмана й польського короля, їхні дії особливо активізувалися навесні 1664 р.

після вступу на Правобережну Україну лівобережних українських і російських військ. На боротьбу проти поляків піднялося до ЗО тис. жителів Ки­ївщини на чолі з Вареницею та Іваном Сулимкою. Населення Уманського, Брацлавського, Торговицького та інших пра­вобережних полків виявило готовність піддатися Росії. В цьому більшість правобережної людності вбачала можливість уникнути тяжких військових поборів, розорення своїх го­сподарств, зажити в мирі, злагоді та достатку. Для приду­шення повстання Тетеря й польські воєначальники Стефан Чарнецький та Стефан Маховський кинули значні сили. Вони розбили повстанські загони, а захоплених у полон Сулимку й 500 козаків стратили. Справжню різню вчинили карателі в Ставищах, Корсуні та Черкасах. За підтримку повстанців і небажання воювати на Лівобережжі Тетеря й Маховський стратили Виговського. Чарнецький, в свою чер­гу, наказав викинути з домовини прах Богдана Хмельни­цького та його сина Тимоша, що викликало новий спалах антипольських настроїв на Подніпров’ї.

Взимку 1665 р. повстання проти Польщі й Тетері роз­горнулося з новою силою. На Північній Київщині його очолив овруцький полковник Іван Децик, на Південній — Іван Сербин, Іван Сірко та інші ватажки. їм допомагали й лівобережні козаки. У квітні 1665 р. повстанці Василя Дрозденка завдали поразки загонам Тетері під Брацлавом. Тетеря відмовився від гетьманської булави й від’їхав до Польщі.

<< | >>
Источник: Борисенко В.Й.. Курс української історії: 3 найдавніших часів до XX століття. 2-ге вид.: Навч. посібник. — K.: Либідь, 1998,- 616 с.. 1998

Еще по теме Повстання правобережного населення проти польської шля­хти та її прибічників у 1664— 1665 рр.: