Опришківство.
У Галичині, на Закарпатті та Північній Буковині соціальні рухи вилилися в опришківство (від латинського «опресор» — нищівник). Об’єднуючись у невеликі загони, опришки грабували поміщиків, купців, орендарів.
На початку XVIII ст. активно діяли ватаги Івана Пискливого, Івана Панчишина, Пинті та інших ватажків. Найбільшого розмаху рух опришків набрав у ЗО— 40-х роках, коли на чолі однієї з ватаг став виходець із с. Пе- ченіжин на Станіславщині Олекса Довбуш (1700— 1745). Своїми нападами сподвижники Довбуша протягом 1738— 1743 рр. тримали в напруженні шляхту Коломийського та інших повітів. Перебуваючи на пограниччі Речі Посполитої, Угорщини й Молдавії, ватага в разі необхідності переходила з однієї країни до іншої й тривалий час була невловимою. У діях Довбуша проглядались елементи середньовічного романтизму, коли частина відібраного майна роздавалася незаможним. У цьому випадку він поставав перед селянами як легендарний Робін Гуд, захисник бідних і знедолених. У 1745 р. Довбуш загинув. Те ж саме сталося з його сподвижниками Василем Баюраком та Павлом Op- фенюком. У зв’язку з активізацією каральних дій властей у Галичині Іван Бойчук у 1759 р. перебрався на Запорізьку Січ. Опришківський рух у Галичині тривав.
Еще по теме Опришківство.:
-
Давня історія України (до VI ст.) -
Загальна історія України -
Україна 1917-1921 рр -
Україна за радянських часів -
Україна у XVI - XVIII стст. -
Україна у середні віки (VII-XV ст.) -