Княжі усобиці і Володимир Мономах.

В завіщаню радив Ярослав Мудрий своїм синам жити в згодї і любові, собі обопільно помагати, бо инакше і самі по­гибнуть і погублять українську землю. Одначе сини не спов­нили сего завіщаня а заводили між собою колотнечі і усобиці та закликали один проти другого на поміч Половців, дикий нарід, що кучував в степах і часто наїздив, як давнїйше Пече­ніги, українську землю, грабив села і міста, забирав скотину і гнав в полон богато людий.

Спокій і лад на Україні настав аж тоді, коли з волї Київ­ського Віча засів на великокняжім престолі в Київі внук Яро­слава Мудрого князь Володимир Мономах) (від 1113 до 1125 р.). Він не позваляв молодшим князям заводити ворого- ваня між собою, а збирав їх на походи проти диких Половців

Князь Ярослав Мудрий.

і побив їх так, що довго не посміли наїздити на українську землю. Ce був побожний і справедливий князь, що в своїх ру­ках злучив знов більшу часть українських уділів. В науку своїм синам написав він “Поучене”, в котрім оповів про свою нев- томиму діяльність і наказував їм жити в мирі і згоді.

Але із смертю кождочасного великого князя в Київі по­чинали ся між князями ворогованя і усобиці. Так стало ся і по смерти Володимира Мономаха. В тих усобицях противни­ки часто наїздили і нищили Київ “матір українських міст”. Старинна, славна і богата столиця України через те занепада­ла і перестала бути першим і головним містом на Україні, а Русь розпала ся знов на окремі князівства або землі.

Домовина Ярослава Мудрого.

5.