Занепад українського народу на Угорщині.
Предки нинїшних угорських Українців) поселили ся в Угорщині’ в дуже давних часах. Вправдї угорські літописи згадують про угорських Русинів аж в 11-ім столїтю, але початки української кольонїзації на Угорщині треба класти на часи загального розвитку української кольонїзації на захід і полуднє десь на шесте до осьмого столїтя.
Спершу відносили ся Мадяри приязно до тамошних Українців, але з шіснайцятим столїтєм погіршила ся доля українського народа на Угорщині. Аж коли цїсарева Марія Тереса прилучила Галичину до Австрії, подано пільгу також угорським Українцям, засновувано народні школи, в котрих подавано науку українською мовою і так по селах ширила ся просвіта в рідній мові, коли тимчасом по містах запанувала всюди мадярщина. В першій половині’ 19-го столїтя українські владики в Мункачеві дбали про те, щоби молоді люди приспособлювали ся до стану духовного в українській мові і намагали ся також між світськими Українцями добути народну свідомість. Особливо Олександер Духнонич, крилошан в Пряшеві (умер 1865 р.), дбав щиро про народну просвіту угорських Українців в рідній мові.Одначе й поміж угорськими Українцями найшли ся також такі проводирі, як покійний уже Адольф Добрянський, що почали в дусї московського професора Погодина голосити народну єдність Українців з Москалями. Намагали ся вони також говорити, та писати змосковщеною язиковою мішаниною і впровадили також в книжках для народних шкіл сю змо- сковщену мішанину, незрозумілу зовсім для українських дї- тий. їм здавало ся, що тим способом український нарід на Угорщині' перейме ся скоро чужою просвітою і стане думати й говорити по московськи. Наука подавана в народних школах такою незрозумілою руським дітям змосковщеною мішаниною не могла принести ніякої користи, просвіта через те занепала, а український нарід в Угорщині’, лишений просвіті в рідній, зрозумілій йому мові, втратив перегодом також народну свідомість, не знаючи чи він Русин, чи Словак, чи Мадяр. Та й угорський уряд став неприхильно дивити ся на ті змаганя, що мали довести до змосковщеня угорських Українців і почав змагати до того, щоб Українці радше змадярщили ся. І дійсно чимало українських священиків, урядників та учителів пристало до Мадярів. Тілько в останних. роках переконав ся також угорський уряд, що українське населене можна двигнути із занепаду морального й матеріяльного лише просвітою, поданою в рідній, зрозумілій йому мові. Тимто і теперішні книжки для народних шкіл уложені тамошньою угро-руською мовою, зрозумілою для селян. При тім всім однак змаганє до змадярщеня Українців не устало, а значна часть вини спадає на тамошню інтелігенцію, що затратила народну свідомість, не дає проводу народови і не тямить сего, що лише рідна, всім зрозуміла мова і розбуджене народної свідомо- сти в широких верствах зможе двигнути угорських Українців з дотеперішного занепаду і охоронити їх від винародовленя.