Війна за незалежність від Москви у первісних стратегіях ОУН (6)
Після розколу ОУН керівництво бандерівської фракції продукує низку документів, у яких анонсується перспектива боротьби проти CPCP за створення незалежної України. Навесні 1940 р.
з’явився рамковий документ «Завдання ОУН», у якому наголошувалося на необхідності прискорення воєнної підготовки кадрів для збройного антирадянського повстання в Західній Україні, перелічувалися об’єкти нападу, структура та озброєння майбутніх повстанських підрозділів. Почати повстання планувалося, як тільки одна з країн-учасниць Другої світової війни вступить у війну з CPCP або коли Москва розірве пакт Молотова-Ріббентропа. У випадку, якби Друга світова закінчилася до вступу в неї CPCP, все одно декларувалася готовність підняти повстання за незалежність. За деякими даними, вже до вересня було підготовлено 5500 майбутніх повстанців. У ще одному програмному документі ОУН(б) - «Маніфесті» (грудень 1940 р.) - йшлося про збройну боротьбу за позбавлення народів CPCP від гніту «московської імперії». До кінця 1940 р. було укладено «Підготовчу інструкцію мобілізаційного плану», яка вимагала підготувати в кожному районі, де функціонувало оунівське підпілля, щонайменше сотню бойовиків, подбати про зброю й боєприпаси для них і чекати «сигналу» про початок збройного повстання.
Степан Бандера
Важливим програмовим документом стали «Постанови II великого збору ОУН(б) у Кракові» (квітень 1941 р.), які підкреслювали, що незалежність може бути здобута лише шляхом «революційної боротьби з наїзником», яка мала відбуватися в формі «Української Революції в Московській імперії CPCP в парі з визвольною боротьбою поневолених Москвою народів під гаслом: «Свобода народам і людині». Проголошувався курс на створення незалежної від CPCP Української держави, в якій пануватиме «справедливий, націоналістичний суспільний лад» із корпоративною моделлю економіки (її ознаки: плановість, симбіоз профспілок і підприємств по кожній галузі промисловості, важка промисловість і транспорт - у власності держави, обмеження приватної власності). Згадані «Постанови...» фактично стали провісником Акта відновлення Української держави від ЗО червня 1941 р.
6.3.