Відомості з перепису 1666 р. про промисли і ремесла в місті Києві
Максимко, Григоріїв син, рибалка.
Давидко, Сезонів син, швець.
Петрушко Блоха, кравець.
Микифорко, Антонів син, ткач.
Сенька, Деменеків син, різник.
Єлфімко, Романів син, хлібник.
Моска, Павлів син, калашник.
Гаврилко, Андріїв син, торговий кушнір.
Фомка, Григоріїв син, прасол.
Кирюшка, Василів син, дзвінник1.
Андрюшка Дрига, лимар.
Грицько Якубенко, коваль.
Якимко, Мартинів син, тесляр.
Леска, Григоріїв син, перепечай[95] [96]. Степка, Степанів син, цимбаліст. Івашко, Дукатів син, бондар. Ємелька, Костянтинів син, пекар. Леска Кишка, гончар. Гаврилко, Іванів син, панчішник. Ігнатко, Яковів син, олійник. Гарасимко, Іванів син, шабельник. Єлфімко, Мартинів син, мотовиловець. Левко, Гаврилів син, золотар. Родька, коваль, мотиженець. Мишка, Василів син, колісник. Яська, Данилів син, мотовиловець. Гришка, Семенів син, гребінник. Кондрашка Никифорів, кожем’яка. Корнюшка, Іванів син, гребельник. Сидорко, Терентіїв син, мельник. І всього в Києві в чотирьох статтях міщанських шістсот вісімдесят чотири двори і хати, людей в них — сімсот п’ятдесят дев’ять чоловік. А по окладу з міщанських дворів і з хат — сімсот два карбованці шістнадцять алтинів чотири деньги, а з підсусідків — десять карбованців. Разом з міщан і підсусідків — сімсот дванадцять карбованців шістнадцять алтинів і чотири деньги. У Києві ж за ранду з пиття, з пива, з меду, з вина, з полиць їстівних товарів, і з лавок, і з торгу, і з воскобойні, і з пивоварні, і з двора гостиного, і з ваги — по шістсот карбованців на рік. Платять ці гроші київський війт і бурмистр у казну великого государя в Києві, в приказній ізбі протягом року у два строки: з вересня по березень і з березня по вересень місяці. Та з кухлевого двора за окладом відповідно до минулого 1665 року — вісімсот дев’яносто дев’ять карбованців одинадцять алтинів і півп’яти1 деньги; а ці гроші збирають на вірі київський пушкар, голова Яків Суслов з цілувальниками. Баня торгова на оброку за київськими пушкарями Демкою Po- діоновим та Савкою Оріховим. Оброку на рік платять вони з тої бані в Києві в казну великого государя по тридцять одному карбованцю грошей. Баня також торгова за київським пушкарем Ганкою Калашнико- вим. Платить він з тої бані в Києві в казну великого государя по тридцять рублів один алтин і чотири деньги оброку на рік. Проти Києва через Дніпро ріку на стругах є перевіз, а з цього перевозу в казну великого государя збирають на вірі цілувальники. А при окольничому і воєводі, при князі Микиті Яковичу Львову, з того перевозу зібрано з першого числа вересня 1665 (року) по дев’ятнадцяте число грудня — двісті вісімдесят два карбованці чотирнадцять алтинів, а за все літо з того перевозу збирається більше шестисот карбованців. На ріці ж Дніпрі млин на стругах на одне колесо жорнове, а будував цей млин і нині держить київський міщанин Федька Степанів, а з цього млина у великого государя казну він, Федька, платить з доходу свого половину. Біля Києва ж на річці Кудрявці млин дочки Іванової вдови жінки Табачного Овдотьїці Іванівни; біля цього ж млина її ж двір, а в дворі солодовня та винокурня, обробку з цього млина за її, Овдотьїці, словами, — по чотири карбованці на рік; а платила вона, каже, ці гроші київському полковникові Василеві Дворецькому, а млин наливний, на одне колесо жорнове. А за словами полковника Василя Дворецького, перед цим з того млина, і з солодовні, і з винокурні [97] брав він у вдови Овдотьїці на чверть року по півтретя; карбованця, а тепер, каже, йому, Василеві, до того млина діла нема, і ті гроші з того млина, і з солодовні, і з винокурні платити їй, Овдотьїці, за словами Василя, в казну великого государя. На тій же річці Кудрявці, нижче цього, млин на одне колесо жорнове за київським міщанином Стенькою Ігнатьєвим, а, за його словами, до цього платив він з цього млина в київську ратушу оброку по шість карбованців на рік, а надалі йому цей оброк платити в казну великого государя в Києві в приказній ізбі. Та близько Києва ж на річці Сирці млин Федьки Степанова, сина Сакардаченка, на одне колесо жорнове. На цій же річці млин Сидорки Титенка на одне колесо жорнове. На цій же річці млин Івашка Степанова на одне колесо жорнове. На цій же річці млин Васьки Солона на одне колесо жорнове, а перед цим були ці млини лядські[98] [99], а володів цими млинами київський полковник Василь Дворецький, і віддав він, Василь, ці млини до церкви Василя Великого, і дану (грамоту) на ці млини він дав; то про ці млини, що великий государ накаже. А з цих млинів платили вони Василеві Дворецькому оброку по десяті карбованців на рік з млина. Та на тій же річці Сирці чотири млина по одному колесу жорновому біля Кирилового монастиря. На річці Котнрі[100] чотири млина Братського монастиря, а в них п’ять коліс жорнових. На ній же річці млин на одне колесо Печорського монастиря. На цій же річці два млини по одному колесу жорновому Межи- гірського монастиря. Та в Київському ж повіті монастирські села і поселеня: Печорського Троїцького больничного монастиря містечко Брова- ри, а в ньому селянських сорок шість дворів, та острів Осетщина, та сільце Осокорки, та село Восковиця, село Красилівка, а в них селянських сорок дворів, а всього Печорського Троїцького монастиря больничного вісімдесят шість дворів селянських. Печорського великого монастиря село Пуховка, та село Рожівка, Та село Богданівка, та село Димерка, та село Гнідин, та село Вишеньки, а в них — дев’яносто п’ять дворів селянських і бобильських. Миколи Пустинського монастиря село Княжичі та село Бортничі, а в них — шістдесят дворів селянських і бобильських. Михайлівського монастиря село Вигурівшина, а в нім — шість дворів селянських. Братського монастиря село Позняки, а в нім — два двори селянських. Та Видубецького монастиря село Літковичі Великі, а в ньому — п'ятнадцять дворів; та того ж монастиря гута, де роблять скло. Переписні книги 1666 року, стор. 316—325. 60.