Великі держави рятують польських агресорів

Становище польської сторони у Східній Гали­чині дедалі погіршувалося Єдиним острівцем й урядування був Львів Залізничне сполучення з Польщею могло от-от пе­рерватися 22 лютого Бартелемі запропонував ук­ласти перемир'я Українській стороні годі було сподіватися врахування й справедливих вимог Західні місіонери завзято готували загарбання по­ляками всієї Східної Галичини Зробити це одразу завадила їм революційно-визвольна боротьба західноукраїнського народу

Товариш державного секретаря закордонних справ, відомий історик M Лозинський так відтво­рив атмосферу нарад, проведених 25—28 лютого у Львові „Комісія (Бартелемі — Авт ) поводилась іноді дуже нечемно" Польська сторона система­тично порушувала умови припинення вогню.

Те, що місія підтрималал поляків ставило під сумнів об’єктивність антантівських посередників Намагаючись уникнути незручностей, вони вдали­ся до неординарного кроку „Сьогодні, — телегра­фували І Падеревському 27 лютого зі Львова, — преса (польська — Авт ) на вимогу міси виступи­ла з менш прихильними до Антанти статтями, аби послабити закиди українських делегатів, що вона цілком на нашому боці"

Того ж дня у Ходорові відбулася зустріч членів міси з вищими керівниками ЗУНР Є Петрушеви- чем та В Голубовичем і головним отаманом УНР C Петлюрою Від останнього значною мірою зале­жало, якими будуть конкретні умови перемир я Представники ЗУНР покладали неабиякі надії на його сприяння Але вийшло інакше За M Ao- зинським „Так виразно, як цього домагалися від Петлюри Петрушевич і Голубович, він справи не поставив і не заявив, що вдержання Східної Гали­чини в етнографічних границях при Українській Народній Республіці є безумовним домаганням цілої України"

Революційно-визвольні настрої мас, рішуча по­зиція солдатів УГА унеможливили прийняття умов посланців Парижа Тож вони ні з чим повернулися до столиці Франції, їхні доповіді заслухала Комісія в польських справах і на засіданні 12 березня ухва­лила „Поляки опинилися під загрозою повного розгрому, якщо не одержать термінової допомоги

Втрата Львова серйозно позначиться на стано­вищі у всій Польщі і розцінюватиметься як поразка Антанти.

За таких обставин Комісія в польських справах вважає своїм обов’язком ще раз звернути увагу Верховної ради конференції на необхідність негай­но дати згоду на перекидання військ генерала Гал­лера до Польщі"

Але відразу ж реалізувати ці рекомендації було неможливо Швидкий розвиток революційних подій у всій Центрально-Східній Європі примушу­вав дотримуватись бодай показних ознак демокра­тизму До того ж загострення соціальних супереч­ностей у Польщі, революція в Угорщині, наближен­ня загальноєвропейської кризи та виникнення гаря­чих точок у світі спонукали верхівку Антанти й США гасити вибухонебезпечні ситуації Це стосу­валося і польсько-української війни 19 квітня Рада чотирьох звернулася до командуючих ворогуючими військами у Східній Галичині генералів Павленка й Розвадовського

Зовні рівне трактування воюючих сторін не на жарт занепокоїло Варшаву Ii представник у Па­рижі P Дмовський заспокоїв „Нашвидкуруч відре­дагована відозва справляє враження однакового диктування (умов) полякам і русинам Намір був інший “

Подібні пояснення з інших джерел остаточно розвіяли збентеження Варшави, й вона чимдалі на­стирніше домагалася Східної Галичини й Волині Поляки погоджувались припинити воєнні дії лише за умови, що українська сторона беззастережно визнає лінію розмежування А тим часом головна рекомендація Польської комісії — перекинути армію Галлера до Польщі — набула практичного втілення Рішення про це керівники Паризької кон­ференції остаточно ухвалили в квітні

Франція і США створили і спорядили цю армію До особового складу трьох дивізій, що мали дістатися навесні 1919 р з Франції до Польщі, вхо­дили не тільки військовополонені-поляки З КО­ЛИШНІХ німецької та австро-угорської армій Знач­ну частину солдатів привезли з-за океану — тих емігрантів польського походження, котрі проходили процес натуралізації (тобто очікували на громадян­ство США) і, отже, не підлягали призову до аме­риканської армії Тим, хто не міг бути мобілізова­ним до експедиційного корпусу США, але погод­жувався воювати на боці Антанти, гарантували прискорення натуралізації після війни Близько 24 тис таких напівгромадян США перевезли до Франції А що війна вже закінчувалася, їх виріши- ли використати у збройних конфліктах, які точили­ся на Сході Європи Забігаючи наперед, скажемо ті, хто залишився живим, повернулися до США й отримали американське громадянство

256

Дивізіям Галлера, загалом укомплектованим ря­довим складом, бракувало лише офіцерів, і ко­мандні посади у формально польській армії посіли французи Вони ж забезпечили дивізію артилерією, іншою зброєю та військовим спорядженням

Ніхто не зважав на протести властей ЗУНР Повномасштабний наступ агресора в Західній Ук­раїні мав от-от розпочатися

Смертельна небезпека, що нависла над західноукраїнськими землями, загрожувала й іншим національно-державним утворенням, які існували на території України Тому вони, включно з УСРР і УНР, не могли не реагувати на станови­ще, що склалося Зрештою, від їхньої активності значною мірою залежала не лищ£ подальша доля західноукраїнської державності Йшлося про істо­ричну справу возз’єднання, шляхи його здійснення, подолання ізоляції України на міжнародній арені

Навесні 1919 р події громадянської війни в Ук­раїні розвивалися не на користь Директори При­тиснута до Збруча, вона 31 березня отримала від ЗУНР запрошення „оселитись у Тернополі” Тим часом українські радянські війська, просуваючись на з’єднання з радянською Угорщиною, наблизи­лись до Східної Галичини Проблема безпосередніх взаємин між урядами ЗУНР і УСРР постала з усією очевидністю перед обома сторонами В них були зацікавлені ще дві держави — радянська Росія і радянська Угорщина